Вороний Юрій Юрійович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вороний Юрій Юрійович (Георгійович) (1895, с. Журавка Полтавської губернії - 1961, Київ) - український хірург.
Народився у родині відомого українського вченого, професора математики Варшавського університету Георгія Вороного.
1913 року вступив на медичний факультет Університету св. Володимира у Києві і в роки Першої світової війни як студент-медик працював у перев’язувальному загоні Червоного Хреста.
1921 року закінчив Київський медичний інститут і став аспірантом кафедри хірургії.
Після закінчення аспірантури його призначили асистентом Харківського медичного інституту.
У 1931-1934 рр. працював головним лікарем лікарні в Херсоні, директором і професором хірургії Херсонського виробничого медичного інституту, а потім — старшим науковим співробітником Всеукраїнського інституту невідкладної хірургії та переливання крові.
У 1936-1941 рр. завідував кафедрою хірургії Харківського стоматологічного інституту.
Під час Другої світової війни він опинився на території, окупованій німцями, і був депортований за кордон.
Після повернення на батьківщину Вороний натрапив на заборону займатися викладанням хірургії у Харкові, тому переїхав у Житомир, де протягом кількох років (1944-1950) працював лікарем-урологом міської та обласної лікарень.
З 1950 р. жив у Києві, керував відділенням експериментальної хірургії Інституту експериментальної біології та патології (1950–1953) і таким же відділенням Київського інституту гематології та переливання крові (1953-1960).
3 квітня 1933 р. вперше у світі виконав клінічну пересадку нирки.
