Газоперекачувальний агрегат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Газоперекачувальний агрегат (ГПА), (рос. газоперекачивающий агрегат; англ. gas pumping plant, gas compressor unit; нім. Gasverdichteranlage f, Gaskompressor m, Gasverdichteraggregät n) – основне технологічне обладнання, яке забезпечує транспортування газу по магістральному газопроводу, компримування природного газу на компресорних станціях газопроводів і підземних сховищ.

ГПА складається з:

• нагнітача природного газу,
• привода нагнітача,
• всмоктувального і випускного пристроїв (у випадку газотурбінного привода),
• систем автоматики,
• маслосистеми,
• паливоповітряних та масляних комунікацій і
• допоміжного обладнання.

ГПА розрізняють: за типом нагнітачів – поршневі газомоторні компресори (газомотокомпресори) і ГПА з відцентровими нагнітачами; за типом привода – ГПА з газовим двигуном внутрішнього згоряння (газомоторні двигуни), з газотурбінним приводом, з електроприводом. ГПА з газотурбінним приводом, в свою чергу, підрозділяються на агрегати зі стаціонарним газотурбінним устаткуванням і з приводами від газотурбінних двигунів авіаційного і суднового типів. П о р ш н е в і газомоторні компресори-ГПА підрозділяються на аґреґати низького, середнього і високого тисків. Компресори низького тиску (0,3–2 МПа) використовуються г.ч. на головних компресорних станціях при транспортуванні газу з виснажених родовищ і нафтового газу з промислів. Застосовують їх також на компресорних станціях для подавання низьконапірних штучних горючих газів. Компресори середнього тиску (2–5 МПа) працюють в основному на проміжних компресорних станціях для збільшення пропускної здатності газопроводів. Аґреґати високого тиску (9,8–12 МПа) установлюють на компресорних станціях для закачування газу в підземні сховища К.к.д. сучасних газомотокомпресорів до 40%.

Найбільш поширені аґреґати потужністю 221–5510 кВт, за рубежем – 368–8100 кВт. ГПА з відцентровим нагнітачем широко застосовуються у нас і за рубежем на магістральних газопроводах як основні аґреґати; їх також використовують як перший ступінь стиснення на підземних сховищах. Розрізняють відцентрові нагнітачі одноступінчасті (неповнонапірні) зі ступенем стиснення 1,23–1,25 і двоступінчасті (повнонапірні) – 1,45–1,7. Відцентрові нагнітачі характеризуються значно більшою, ніж поршневі компресори, продуктивністю (12–40 млн.м³/доб.).

К.к.д. аґреґатів з відцентровими нагнітачами до 29%, з реґенератором тепла до 35%. Приводом ГПА служить газотурбінне устаткування або електродвигун. Потужність ГПА з газотурбінним приводом складає 6, 10, 16 і 23 тис. кВт. Газотурбінне устаткування авіаційного і суднового типів відрізняється (від стаціонарних) невеликими габаритами і масою, що дає змогу здійснювати їх остаточне складання на заводах-виготовлювачах і доставляти на компресорні станції в готовому вигляді. ГПА з приводом від устаткування авіаційного типу виконуються у блоково-контейнерному варіанті. Доставляється на компресорні станції з вмонтованими в них системами пожежогасіння і вибухобезпеки. Як електропривод в ГПА використовують асинхронні двигуни потужністю 4500 кВт і синхронні від 4000 до 12500 кВт. Найбільша ефективність використання ГПА з електроприводом досягається при розміщенні компресорних станцій не далі ніж 300 км від лінії електропередачі.

[ред.] Література

• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3