Гербель Сергій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Сергій Миколайович Гербель (? - ?) — політичний діяч часів гетьманату. До революції 1917 р.– губернатор у Харкові. Влітку 1918 р.– міністр харчових справ у кабінеті Ф. Лизогуба, після проголошення федерації – прем'єр-міністр і міністр земельних справ (14 листопада 1918 – 14 грудня 1918). Подальша доля невідома.

ГЕРБЕЛЬ

Сергій Миколайович

(1856 – ?)

(керував урядом: листопад – грудень 1918 р.)

Народився у 1856 р. в сім’ї купця Санкт-Петербурзької губернії. Після закінчення Кременчуцького реального училища в 1877 р. поступив на військову службу, яку залишив у 1883 р. З цього часу він мешкає у Херсонській губернії й активно працює на різноманітних посадах у земській повітовій та губернській управах. З 1886 р. він губернський гласний, почесний мировий суддя, член херсонської училищної ради. У січні 1889 р. затверджений членом комітету Херсонського відділення Державного банку з видачі позик землевласникам. У 1900 р. – голова Херсонської губернської земської управи. Від жовтня 1901 р. – статський радник. Після призначення у Харків губернатором князя І. Оболенського у вересні 1902 р. С. Гербеля затверджено харківським віце-губернатором. У 1903–04 рр. обіймав посаду Харківського губернатора. 1904–12 рр. – начальник управління в справах місцевого господарства міністерства внутрішніх справ Росії, член Державної ради. Під час Першої світової війни – головноуповноважений з постачання продовольства російської армії. Кавалер орденів святої Анни 3-го ступеня, святого Володимира 4-го ступеня, святого Станіслава 2-го ступеня.

Від 29 травня 1918 р. – представник голови Ради міністрів Української Держави при Головному штабі австро-угорських військ в Одесі. Від 3 липня – міністр продовольства в уряді Ф. Лизогуба, брав участь у складанні проекту аграрної реформи. Підписав «Записку дев’яти» (жовтень 1918 р.) про необхідність переорієнтації зовнішньої політики Української Держави на Антанту та встановлення федеративного зв’язку з майбутньою не більшовицькою Росією. Після проголошення Федеративної грамоти 14 листопада очолив новий кабінет, де обіймав також посаду міністра земельних справ. У середині грудня заарештований у Києві українською республіканською владою і ув’язнено до Лук’янівської тюрми. Звільнено в лютому 1919 р., виїхав до Одеси. З 1919 р. – в армії А. Денікіна, де був головноуповноваженим у харчових справах. Сучасники, зокрема князь Є. Трубецькой, стверджують, що С. Гербель, будучи на службі в гетьмана П. Скоропадського, свідомо підтримував організацію добровольчих військових відділів на Україні, займався саботажем, приховуванням запасів хліба, сукна та зброї на Чернігівщині й Харківщині. У 1919 р. виїхав до Німеччини. Рік смерті невідомий.

Біографічна стаття з Урядового порталу Кабінету Міністрів України