Глибинне сейсмічне зондування
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Глибинне сейсмічне зондування (рос. глубинное сейсмическое зондирование, англ. DSS, deep seismic sounding, нім. seismische Tiefensondіerung f) – метод регіонального вивчення будови земної кори і верхньої мантії, оснований на реєстрації на поверхні Землі штучно викликаних сейсмічних хвиль.
Застосовується для тектонічного районування континентів і дна океанів.
Спостереження проводять вздовж окр. профілів або по площі при відстані від вибуху 300-400 км при вивченні земної кори і до 1000-2000 км - при вивченні мантії.
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3
