Глушко-Мова Юрій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ю́рій Косьмич Глушко́ (4 квітня 1882, с. Нова Басань Козелецького повiту Чернiгiвської губернії, нині Бобровицького району Чернігівської області — 1942, Київ) — український громадський i полiтичний дiяч, один з органiзаторiв українського нацiонально-культурного й громадського життя на Зеленому Клинi. Псевдонім — Мова.

[ред.] Біографія

За фахом технiк. 1899 закiнчив Киiвське технiчне залiзниче училище. 1901—1903 працював машинiстом у Добровільному флотi, що забезпечував морські перевезення з Одеси до Владивостока.

1904—1907 працював на Східно-Китайськiй залiзницi в Манчжурiї. Від 1907 працював у Владивостоцi креслярем, технiком. Одночасно — режисер аматорських українських вистав, що влаштовувалися Владивостоцькою студентською українською громадою та українським гуртком у Владивостоцi.

Під час Першої світової війни упродовж 1916—1917 був технiком на Кавказькому фронтi. Від березня 1918 — голова Владивостоцького українського товариства «Просвiта» та Владивостоцької Української Окружної Ради. У квiтнi 1918 — голова III Українського Далекосхiднього з'їзду. Iнiцiатор скликання в жовтнi 1918 IV Українського Далекосхіднього з'їзду, на якому обраний головою Українського Далекосхiднього Секретарiату.

1919 заарештований колчакiвською владою за активну українську дiяльнiсть. Вдруге заарештовано 5 листопада 1922 пiсля зайняття Владивостока більшовиками. Один з головних обвинувачених на Читинському процесi 1924. на якому засуджений до 5 рокiв позбавлення волi за антирадянську дiяльнiсть та «намагання відірвати Далекий Схід від РСФРР і злучити з Японією».

Пiсля вiдбуття покарання працював технiком на Забайкаллi та в Таджикистанi.

1930 повернувся в Україну, жив у Києвi, переховувався. Працював iнженером у рiзних будiвельних органiзацiях.

Помер восени 1942 в окупованому нацистами Києвi. Похований на Лук'янiвському цвинтарi.

[ред.] Твори

• Підручник актьорові. — Владивосток, 1918.

[ред.] Література

• Глушко Юрій // Енциклопедія українознавства. Словникова частина. — Т. 1. — С. 389.
• Попок А. Глушко Юрій // Енциклопедія історії України. — Т. 2. — К., 2005. — С. 124—125.
• Биховський Л. Ю. К. Глушко-Мова // Нові дні. — 1952. — Вересень.
• Світ І. Суд над українцями в Читі в 1923—1924 рр. // Визвольний шлях. — 1963. — Книги 3—5.
• Чорномаз В. Глушко-Мова Юрій // Енциклопедія сучасної України. — Т.5. — К., 2006.
• Степанов Іван. Українець з Далекого Сходу // Дзеркало тижня. — 2002. — № 15 (390).