Гужва Валерій Федорович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вале́рій Фе́дорович Гужва́ (31 липня 1936, селище Постишеве, тепер м. Красноармійськ Донецької області) — український письменник (поет, прозаїк, публіцист). Член Національної спілки письменників України (від 1971).
[ред.] Біографічні дані
Середню освіту здобув в Ужгороді. 1958 закінчив факультет журналістики Київського університету. Друкується від 1962. Перші вірші надрукував у журналі «Прапор» (нині «Березіль»). Був членом КПРС (від 1964).
Працював на українському телебаченні, заступником головного редактора видавництва «Молодь», потім у видавництві «Український письменник».
Лауреат літературної премії Володимира Сосюри (2002).
[ред.] Твори
- Збірки віршів:
- «Огоньок» (1965),
- «Дуель» (1969),
- «Імена» (1972),
- «Місто» (1974).
- «Розмова» (1976),
- «Вічна спрага» (1977),
- «Біг часу» (казахською мовою),
- «Темні меди» (1984),
- «Крок» (1985),
- «Озеро»,
- «Метроном».
- Повісті:
- «Слвпий дощ» (1983),
- «Забути, згадати» (1986),
- «Нічого, крім зими»,
- «Аркуш Мебіуса»,
- «Плато над прірвою».
- Романи:
- «Рай».
- Публіцистичні книжки:
- «По двадцяти роках» (1965),
- «Діалог про Україну» (1968, у співавторстві),
- «Все життя — атака» (1974, у співавторстві).
- Твори для дітей:
- оповідання «Новий дім» (1966),
- казка «Пригоди бувалого солдата» (1985).
Автор низки новел, сценаріїв документальних та анімаційного фільму «Котигорошко».
Працює в галузі художнього перекладу. Зокрема, переклав окремі поезії Белли Ахмадуліної.
Окремі твори Гужви перекладено російською, казахською, болгарською, словацькою, чеською мовами.
[ред.] Література
- Шевченко А. Я. Гужва Валерій Федорович // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988. — С. 514.
- Письменники Радянської України. — К., 1981. — С. С. 63.
- Письменники України: Довідник. — Дніпропетровськ, 1996. — С. 69.
- Національна спілка письменників України. Письменницький довідник
