Гучномовець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Гучномовець — електроакустичний або механічний пристрій для голосного відтворення звуку.

Більшість типів гучномовців перетворюють електричний струм у звукові коливання повітряного середовища за допомогою механічної рухомої системи (дифузора, діафрагми тощо). Електричний сигнал передається на котушку чи тонкий дріт, намотаний на верхню частину конуса. Котушка знаходиться всередині магніту. Коли сигнали проходять через неї, котушка стає електромагнітом, що починає рухатися і змушує вібрувати конус, який і породжує звукові хвилі. Цілісна система з одного чи декількох перетворювачів змонтованих у корпусі називається звукова колонка.

Існують наступні типи гучномовців

• (електро)динамічний, або розмовно динамік
• рупорний
• п'єзоелектричний
• пневматичний

[ред.] Електродинамічний гучномовець

Електродинамічний гучномовець для перетворення електричних коливань в механічні використовує взаємодію магнітного поля постійного магніту зі струмом у рухомій котушці, що підключена до джерела електричних коливань. Котушка і жорстко пов'язана з нею діафрагма утворюють головку гучномовця.