Гіперстен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Гіперстен
[[Зображення:\|250px]]
Загальні відомості
Ідентифікація
Колір	темно-зелений до бурувато-чорного
Сингонія	ромбічна
Твердість за шкалою Мооса	5—6
Блиск	перламутровий
Питома вага	3,3—3,5 г/см³
Оптичні властивості кристалів
Інші властивості

Гіперсте́н (рос. гиперстен, англ. hypersthene, нім. Hypersthen m) — породотвірний мінерал класу силікатів, групи піроксенів. Проміжний член мінерального виду енстатит-феросиліт, який містить від 30 до 50 % феросилітового (Fe[SіO₃]) компонента.

Сингонія ромбічна.

Густина 3,3—3,5. Твердість 5—6. Колір темно-зелений до бурувато-чорного. Блиск перламутровий.

Зустрічається в збагачених залізом основних вивержених породах, у кристалічних сланцях, а також у метеоритах.

Розрізняють:

гіперстен-авгіт (мінерал проміжного складу між гіперстеном і авгітом);
гіперстен-бронзит (мінерал, проміжний за складом між гіперстеном і бронзитом);
гіперстен-геденберґіт (мінерал, проміжний за складом між гіперстеном і геденберґітом);
гіперстен залізистий (відміна гіперстену, яка містить 50-70 % Fe[SiO₃]);
α- гіперстен (гіперстен);
β- гіперстен (гіперстен з дещо нетиповими оптичними властивостями; рідкісний).