Дивертисмент

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Дивертисме́нт (від франц. dіvertіssement - звеселяння, розвага) у театрі, в 17-18 століттях вставна або заключна частина драматичного спектаклю (іноді оперного або балетного), що складається зі співу, танців, комічних сценок, пародій й інших номерів розважального характеру, звичайно не пов'язаних із сюжетом подання. В 70-х роках 19 століття Дивертисмент стає самостійною концертною програмою естрадних театрів і балаганів. Значне поширення Дивертисмент одержав у російському балеті після Вітчизняної війни 1812, перетворившись в особливий вид балетного спектаклю на патріотичні й народні теми.

Також дивертисментом називають музичні інструментальних твори, що служили головним чином розважальним цілям. Музичні дивертисменти складалися з декількох частин (звичайно 4-10) і призначалися для різних інструментальних складів (від одного інструмента до камерного ансамблю й оркестру). З'єднували в собі риси сонати й сюїти; по широкому застосуванню танцювальних жанрів зближалися із серенадою, касацією і ноктюрном. Дивертисменти зустрічаються в творчості Й. Гайдна, В. А. Моцарта й ін. В 19 столітті, за деякими виключеннями ("Угорський дивертисмент" Шуберта для фортепіано в 4 руки), Дивертисмент перетворюються в жанр салонної музики, аналогічний попурі. В 20 столітті термін "Д." застосовується як позначення сюїти, складеної з номерів балету (наприклад Дивертисмент з балету "Поцілунок феї" І.Стравінського); зрідка створюються дивертисменти, що представляють собою стилізацію класичного дивертисменту. (Дивертисмент для струнного оркестру Б.Бартока).