Дольмен
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Дольмен — це доісторична споруда у вигляді двох або більше величезних брил, поставлених вертикально й перекритих зверху кам'яною плитою. Найчастіше ці споруди використовували як місце поховання. Дольмени можна побачити здебільшого у Західній, Північній та Південній Європі. Деякі з каменів важать декілька тонн.
Зміст |
[ред.] Мегалітні споруди
Дольмени визначаються як мегалітні споруди ("мегаліт" у перекладі з грецького означає "великий камень"). У Франції дольмени називають "менгіри" від бретонського слова, що означає "довгий камінь", а на Менорці, острів Балеарської групи, їх називають "таулас" (столи). Вони сткладаються з тяжкої плити, покладеної горизонтально на вертикальну брилу, і це нагадує велетенську літеру Т.
Цікавий мегаліт розташований у Великобританії, якого називають "Стонгендж" — це концентричне коло з величезних каменів деякі з них вагою 50 тонн. Близько 80 брил сіро-блакитного кольору було перевезено з гір Преселі в Уельсі, — а це понад 380 кілометрів від Стонгенджа. Вчені вважають, що ця споруда була храмом, який, можливо, символізував вічний орбітальний рух Сонця, Місяця та зірок на небі, і не більше.[1]
[ред.] Коли вони були побудовані? Ким? Як? Чому?
Відповіді на ці запитання надзвичайно невизначені, оскільки немає писаної історії Європи про той час. Тому дольмени по праву називають таємничими спорудами.
[ред.] Припущення
У 1660 році "Преподобний" Пікард з невеличкого міста Кюфордєн у Дренте (Голландія) дійшов висновку, що їх побудували велетні. Лише 1912 року кілька дольменів були ретельно досліджені фахівцями. У дольменах знайшли череп'яний посуд (уламки), знаряддя праці (крем'яні сокири, наконечники для стріл) та прикрас, як наприклад бурштинові намистини, але людських скелетів знайшли лише кілька, бо вони погано зберігалися у пісчаному ґрунті. З часом відкопали по черепках 600 посудин. Якщо припустити, що кожному померлому призначалося дві-три посудини, то це означатиме, що в деяких дольменах було поховано досить багато людей.
Науковці вважають, що дьльмени з ератичних скандинавських валунів, котрі були занесені льодовиками під час первісного льодовикового періоду. Доводять, що дольмени будували селяни, які належали до так званої культури лійчастого посуду, названої так через типовий посуд із лійчастими вінцями, який було знайдено у похованнях на території Нідерландів.
Важкі камені, можливо, клалися на дерев'яні котки й витягували на гору за допомогою шкіряних ременів. Для пересування вгору верхніх плит імовірно будувалася похила платформа з піску або глини. Однак ніхто не знає достеменно, як це робилося. Чому померлих не ховали у звичайний спосіб? Які поняття про життя після смерті існували серед будівельників? Чому в могили вкладалися речові пам'ятки? Дослідники роблять лише припущення.[2]
