ЗамичковÑький Іван Едуардович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ЗамичковÑький Іван Едуардович (8 Ð³Ñ€ÑƒÐ´Ð½Ñ 1868, Київ - 15 Ð»Ð¸Ð¿Ð½Ñ 1931, Київ) - українÑький радÑнÑький актор, заÑлужений артиÑÑ‚ УРСР(1926).
Сценічну діÑльніÑÑ‚ÑŒ почав У 1887 в театрі роÑійÑької оперети І. Я. Сетова (Київ). До 1917 виÑтупав у різних українÑьких театральних трупах, в 1919—25 у театрі ім. Т. Шевченка (нині у ДніпропетровÑьку), в 1925—31 у театрі ім. Жовтневої революції (ОдеÑа). Ðайкращі ролі: Мартин Ð‘Ð¾Ñ€ÑƒÐ»Ñ («Мартин БорулÑ» Карпенка-Карого), Микита («Дай Ñерцю волю, заведёт в неволю» Кропивницького), Городничий («Ревізор» ГоголÑ), Ромашка («Диктатура» Микитенко) та інших. ЗамичковÑкий розвивав реаліÑтичні традиції демократичного національного театру, Ð²Ð½Ñ–Ñ Ð·Ð½Ð°Ñ‡Ð½Ð¸Ð¹ внеÑок в українÑьке радÑнÑьке кіномиÑтецтво (знімавÑÑ Ð· 1926).
[ред.] ФільмографіÑ
- 1926 - Ð‘ÐµÐ½Ñ ÐšÑ€Ð¸Ðº (“Кар'єра Бені Крикаâ€)
- 1926 - Щепкін («Ðнтарктика»)
- 1927 - Ðнтон («Два днÑ»)
[ред.] Джерела
![]() |
Це незавершена ÑÑ‚Ð°Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ перÑоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або допиÑавши Ñ—Ñ—. |
![]() |
Це незавершена ÑÑ‚Ð°Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ кінематограф. Ви можете допомогти проекту, виправивши або допиÑавши Ñ—Ñ—. |