Зноба Валентин Іванович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Валенти́н Іва́нович Зноба́ (*10 січня 1929, Софіївка — †7 серпня 2006) — народний художник України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, академік Академії мистецтв України.
Вчився у батька – І. С. Зноби, потім в Дніпропетр. худ. училище (1945-47). Закінчив Київ. Держ. Худ. ін-т (1953).
[ред.] Твори
Валентин Зноба створив багато пам'ятників, що увічнюють героїчні сторінки як давньої, так і сучасної історії України. Серед них - відомий пам'ятник на Букринському плацдармі, за який митець був удостоєний Державної премії ім. Т. Шевченка, монумент на честь звільнення Криму у Симферополі, пам'ятники Кармалюку, герою Руху Опору Василю Порику у Франції, на честь перемоги на Поклонній горі в Москві. Останній пам'ятник, — пам'ятник дочці Ярослава Мудрого королеві Франції Анні, створений разом із сином Миколою Знобою, теж скульптором, членом-кореспондентом Петербурзької Петровської академії, Президентом України Віктором Ющенком відкривав у Франції.
А перед тим 2004—2005 рр. один за одним було відкрито пам'ятники всесвітньовідомому художникові Гюставу Клімту та його Музі в Австрії, а ще раніше — Жану Напієру в Шотландії, Мечнікову в Англії.
Автор пам'ятників В. І. Леніну, Т. Г. Шевченка, М. А. Островському, А. Д. Цюрупі і ін.
Створив пам'ятник Бояну (разом із архітекторами С. Захаровим і Ю. Платоновим), встановлений у мемор. комплексі на честь подвигу рад. воїнів при форсуванні Дніпра на Букринському плацдармі поблизу с. Балико-Щучинка Київ. обл. (1985).
[ред.] Відзнаки і нагороди
Засл. діяч мистецтв УРСР (з 1963), нар. художник УРСР (з 1979).
- Шевченківська премія, 1996 (за створення скульптурних композицій на тему нім.-рад. війни).
[ред.] Література
- Худож. СРСР. Т. 4, кн. 1. с. 331—332;
- Сєриков А. Бояну і Ярославні // Культура і жіття (Київ). 1985. 15 вересня.