Кавалерідзе Іван Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Кавалерідзе Іван Петрович (26 (14) квітня 1887 р., хутір Ладанський, тепер Роменський район, Сумська область - 3 грудня 1978 р., Київ) - український скульптор, кінорежисер, драматург, сценарист.

1907-1909 - навчався у Київському художньому училищі

1909-1910 - навчався у Петербурзькій академії мистецтв у І.Гінцбурга.

1910-1911 - вдосконалював художню майстерність у приватній студії Н.Аронса у Парижі.

[ред.] Доробок у галузі скульптури

В творчому доробку Кавалерідзе - скульптурний портрет Ф.Шаляпіна (1909), пам'ятники - княгині Ользі у Києві (1911; зруйнований у 1934 р., відновлений у 1997 р.), Т.Шевченку в Ромнах (1919), Полтаві (1925), Сумах (1926, зруйнований на поч. 1960-х рр.), Г.Сковороді в Лохвиці (1922), Києві (1977), проект пам'ятника Ярославу Мудрому (1944-1960); композиції “А.Бучма в ролі М.Задорожного” (1954), “Прометей” (1962); “Лев Толстой” (1965), "Святослав у бою", "Запорожець на коні", "О.Пушкін і М.Гоголь", "М.Кропивницький", "Летять журавлі"; меморіальні дошки та горельєфи.

[ред.] Доробок у галузі кіно

Діяльність у кіно розпочав 1911 року. Працював художником, сценаристом і режисером на Одеській (з 1928 р.) і Київській (1934-1941) кіностудіях.

З 1957 р. - режисер-постановник на Київській кіностудії ім. О.Довженка.

Неодноразово за свою творчість звинувачувався у "націоналістичному ухилі".

Як кінорежисер поставив фільми “Злива” (1929), “Перекоп” (1930), “Коліївщина” (1933), “Прометей” (1936), “Запорожець за Дунаєм” (1937), “Григорій Сковорода” (1958), “Повія” (1961; за твором П.Мирного).

[ред.] Інше

Автор п'єс “Вотанів меч” (1966), “Перша борозна” (1969).

Залишив збірку статей і спогадів.