Карбованець
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ру́бль (українська назва — карбо́ванець) — основна російська і радянська грошова одиниця, що виникла на початку 14 ст., але до початку 18 ст. була тільки лічильною одиницею. Містила в собі 100 «новгородських денег» (або 200 «московських денег»), що з 1535 дістали назву «копейних денег», або копійок. Реальною срібною монетою на 100 копійок, рівною певний час західньоєвропейському талерові, карбованець став з 1704 р. З 1715 рубль карбовано аж до 1924 (за винятком 1917-1920). На Україні запроваджено в обіг з почтаку 18 в.; .
В СРСР карбованець випускаються Державним Банком СРСР у деномінаціях 100, 50, 25 і 10 карбованців та Державню Скарбницею СРСР в деномінаціях 5, 3 й 1 карбованців та 1 карбованець міднонікльовий. Серед інших карбованець має також напис українською мовою — «карбованець». Оскільки банкові чеки в СРСР були не дуже поширені, більшість прямих розрахунків велося готівкою і тому кількість карбованців в обігу була надзвичайно велика. Карбованці друкувалися в Москві й Ленінграді. Республіканський відділ Державного Банку СРСР у Києві одержував резервний приділ карбованців з Москви раз на місяць, а випускав карбованці в обіг тільки за директивами Москви кожного третього дня; т. ч. уряд УРСР забезпечений власними фінансами тільки впродовж трьох днів (крім кредиту).
Купівельна сила карбованця здиференційована державою залежно від типів ринків та цін. Так, 1973 у Києві, на харчових базарах, купівельна сила карбованця становила тільки 65% того, що в державних крамницях, а в інвалютних крамницях, що продають за закордонні «сертифікатні» карбованці (що їх надсилають еміґранти додому, привозять туристи тощо) була на 57% вища, ніж у державних харчових крамницях.
Карбованецб був суто внутрішньою, не вільнообмінною валютою; вивіз і ввіз карбованців через кордон у сумах більших, ніж 30 карбованців на особу був заборонений. За кордоном карбованців в обігу не існувало, хоч всі зовнішні торгівельні й платіжні розрахунки перечислялися на карбованці за паритетами валют, то визначаються Державним Банком СРСР щомісяця.
У 1950, головним для розрахунків з закордоном, карбованець було поставлено на високу золоту базу (0,222168 г), хоч його купівельна сила всередині країни була тоді на 45% нижча, ніж перед війною. 15 листопада 1960 золотий «вміст» карбованця підвищено до 0,987412 г і одночасно замінено 10 старих карбованців на один новий. Цим карбованець здевальвавано на 55,5%, але його вартість і далі завищена.
(За один карбованець) | 1913 | 1930 | 1938 | 1950 | 1961 | 1973 |
Американських доларів | 0,51 | 0,51 | 0,19 | 0,25 | 1,11 | 1,33 |
Британських фунтів | 0,10 | 0,10 | 0,04 | 0,09 | 0,40 | 0,54 |
Французьких франків | 2,67 | 12,90 | 6,54 | 87,72 | 5,44 | 6,06 |
Німецьких марок | 2,16 | 2,14 | 0,47 | — | 4,44 | 3,80 |
Чехо-словацьких корон | — | 16,95 | 5,41 | 12,50 | 8,00 | 8,00 |
Польських злотих | — | 4,44 | 1,10 | 1,00 | 4,44 | 4,44 |
Угорських форинтів | — | 2,86 | — | 2,93 | 13,04 | 13,04 |
Румунських леїв | — | 76,92 | — | 37,45 | 6,67 | 6,67 |
Держбанк купував один грам золота за один карбованець, проте на чорному ринку в Одесі за один карбованець можна було купити лише 0,07 г золота станом на 1973 р.. Один американський долар на чорному ринку в Одесі коштував 20 карбованців у 1955, 28 карбованців у 1960, 2,6 карбованця у 1965, 6,15 карбованця у 1970 і 5 карбованців у 1973. Натомість «сертифікатний» карбованець у Нью-Йорку коштував у 1973 2,60 долара. Політика завищення карбованця призводила до того, що експорт товарів з СРСР і з України є менше вигідний, ніж імпорт; одержання кредитів за кордоном є вигідніше, ніж надавання позик за кордон, а також дуже вигідно одержувати гроші й пакунки, як і вести обрахунки з туристами з-за кордону.
Хоч карбованець не є вільнообмінною валютою, зміни вартості закордонних валют змушують Держбанк СРСР постійно змінювати паритети карбованця, а це, хоч і сповільнено, впливає на купівельну силу карбованця всередині країни через ціни експортних та імпортних товарів, бо держава мусить порівнювати ціни і виплачувати їх внутрішнім продуцентам і споживачам у карбованцях.
![]() |
Це незавершена стаття з економіки. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |