Кастрат
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
 |
Цю сторінку необхідно дописати чи вдосконалити. Саме Ви можете допомогти проекту, зробивши це! |
Кастрат (від лат. castrao, лат. castratus - ослаблювати, викрадати, відбирати, обезсилити) той, хто внаслідок кастрації втратив здатність до розмноження. Вживається як правило у відношенні до чоловіків. Природніми кастратами вважають чоловіків котрі не здатні до розмноження внаслідок вроджених гормональних аномалій, наприклад синдром Кальмана (Hypopituitarismus).
Історично кастратами називали співаків, котрим для збереження голосу (сопрано, меццо-сопрано або альт) до статтевої зрілості вилучали яєчки. Внаслідок нестачі гормонів у період статевого визрівання голос не змінювався. Хлопець виростав, зберігаючи свій дитячий голос, котрим міг співати сильніше — як дорослий. Існувала також відповідна назва такого голосу — кастрато. Завдяки тренуванню та дорослим легеням голос співаків - кастратів мав широкий діапазон і тому вони дуже цінувались в давнину.
У сучасній мові слово кастрат вживають як синонім слова євнух.
Зміст |
[ред.] Історія
Кастрація як форма пригноблення, поработіння та покарання сягає глибокої історії людства — аж до стародавніх шумер. Натомість кастрати-співаки відомі з часів ранньої Візантії. Так у Константинополі близько 400 до Р.Х. у цісарівни Євдохи (Eudoxia) євнух Брісон (Brison) був керівником-хору, що є свідченням участі кастратів у візантійському хорі. Проте точно не відомо чи був сам Брісон співаком та чи були його колеги євнухами.
Співаки-кастрати стають відомими у 9 ст. (хор собору Св. Софії у Константинополі) та були популярними аж до 1204 року, коли в ході четвертого хрестового походу Константинополь пограбували хрестнонсці. Пізніше, майже через триста років, традиція співу кастрато відроджується та вдосконалюється в Італії. Проте ймовірно, що в іспанській традиції співу фальцетом були приховані кастрати. Адже Іспанія довгий час знаходилась у володінні арабів з їх традицією євнухів — охоронців гарему, котрі як правило були підкореними іноземцями. Тому можливо хтось із них був і співаком. Проте це більше припущення аніж доведений факт.
[ред.] 17-18 ст. Барокко
відомий співак-кастрат
фрагмент картини Коррадо Джакінто (Corrado Giaquinto)
[ред.] 20 ст.
[ред.] У творах мистецтва
[ред.] Деяки відомі співаки-кастрати
- Бальдасаре Феррі, Baldassare Ferri (1610–1680)
- Антоніо Марія Берначчі, Antonio Maria Bernacchi (1685–1756)
- Франческо Бернарді Сенесіно, Francesco Bernardi Senesino (1686–1758)
- Карло Броскі Фарінеллі, Carlo Broschi Farinelli (1705–1782)
- Ґаетано Маджорано Каффареллі, Gaetano Majorano Caffarelli (1710–1783)
- Джованні Манцуоллі, Giovanni Manzuoli (1720–1782)
- Ґаетано Ґуадаґні, Gaetano Guadagni (1725–1792)
- Ґаспаро Пак'єротті, Gasparo Pacchierotti (1740–1821)
- Луіджі Маркезі, Luigi Marchesi (1754–1829)
- Джіроламо Крескентіні, Girolamo Crescentini (1762–1848)
- Джованні Веллуті, Giovanni Velluti (1781–1861)
