Катерина I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Катерина I ( *5 квітня (15 квітня) 1682 - 1727) - російська імператриця (28.1.1725-17.5.1727); друга дружина Петра I.

Дочка литовського селянина Самуїла Скавронського, який переселився у м. Маргенбург (нині м. Алуксне у Латвії). До прийняття православ'я носила ім'я Марта. Під час перебування у Маргенбурзі була служницею у пастора Глюка. На початку Північної війни 1700-21 потрапила до російського воєначальника Шереметьєва, а згодом — до О. Меншикова, у яких перебувала на становищі напівслужниці-напівналожниці. З осені 1703 — фактична дружина царя Петра I. Офіційний церковний шлюб було оформлено 12.2.1712. Від шлюбу народилися дві дочки — Анна та Єлизавета. У 1724 Катерина I була урочисто коронована Петром I. Після смерті Петра I (28.1.1725) група прихильників петровських реформ на чолі з О. Меншиковим та П.Толстим, за підтримкою гвардійських полків проголосили К. I О. російською імператрицею. Сама Катерина I державними справами і політичною діяльністю не займалася, фактичне управління імперією було в руках О. Меншикова та Верховної Таємної Ради, створеної 8.2.1726 з числа аристократичної верхівки. За правління Катерини I російський уряд продовжував проводити колоніальну політику щодо України. Однак зростання незадоволення козацької старшини та загроза війни з Туреччиною змусили царський уряд піти на ліквідацію Першої Малоросійської колегії (див. Малоросійська колегія) та відновлення гетьманства (гетьманом став Д. Апостол). Незадовго до смерті Катерина I підписала заповіт про передачу престолу онуку Петра I — Петру II Олексійовичу.