Козак Мамай
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
КОЗÁК МАМÁЙ – один із найпопулярніших в Україні фольклорних героїв, що уособлював любов народу до запорозьких козаків.
Оповіді про козака Мамая можна зустріти серед народних легенд, переказів, примовок. Та чи не найкраще його образ відтворений у народному живописі: в оксамитному жупані, сап'янових чоботях та синіх шароварах; кругла поголена голова з хвацько закрученим за вухо “оселедцем”, довгі вуса, чорні брови, карі очі, тонкий ніс, рум'яні щоки – перед вами портрет красеня-молодця, яким він склався в народній уяві.
Козака Мамая на таких картинах завжди малювали з бандурою, що є символом співучої душі народу. Кінь на картині символізував народну волю, дуб – його могутність. Часто на малюнках ми бачимо зображення списа з прапорцем, козацького штофа і чарки. Це були речі, пов’язані зі смертю козака – спис ставили на місці поховання, штоф і чарку клали в могилу – вони нагадували про скороминущість життя та козацьку долю, в якій загроза смерті в бою була повсякденною реальністю.
Такі картини малювали на полотні, на стінах будівель і навіть на дверях яскравими, соковитими фарбами часто з написом: "Я козак Мамай, мене не займай". Це свідчило про доброту, незалежність та веселу вдачу хазяїв господи. Згадані малюнки, що дійшли до нашого часу, не тільки вдало прикрашали домівку, а й розповідали про смаки та світогляд хазяїв.
[ред.] Джерела:
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. - Луцьк: Вежа, 2000
- Держко О. Козацькому роду нема переводу або ж Історія козака Мамая. // Україна, 1990, №38
- УРЕ. - Київ, 1961. - Т. 6.
