Коптілов Віктор Вікторович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ві́ктор Ві́кторович Копті́лов (3 липня 1930, Київ) — український мовознавець, перекладач, теоретик перекладу, критик.
Доктор філологічних наук (1972). Професор (1977). Член Національної спілки письменників України (від 1974).
[ред.] Біографічні дані
1954 закінчив філологічний факультет Київського університету, 1957 — аспірантуру.
1957—1981 працював у Київському університеті.
Від 1990 — викладач Національного інституту східних мов і цивілізацій у Парижі.
[ред.] Творчість
Видані книги:
- «Актуальні питання українського художнього перекладу» (1971).
- «Першотвір і переклад. Роздуми і спостереження» (1972).
- «Теорія і практика перекладу» (1982).
- Навчальний посібник «Теорія і практика перекладу» (Київ, 2003).
Уклав (у співавторстві з Аллою Коваль) словники:
- «1000 крилатих виразів української літературної мови» (1964).
- «Крилаті вислови в українській літературній мові» (1975).
Автор статей з прикладної лінгвістики та про мову українських письменників.
Перекладає з польської, англійської, німецької і французької літератур.
Переклав твори Анни Зегерс, Волта Вітмена, Владислава Броневського, Адама Міцкевича, Юліуша Словацького, Франсуази Саган і багатьох інших письменників.
Уклав і видав у Парижі французькою мовою практичний посібник-довідник «Говорімо українською. Мова і культура» (1995), де подав також короткі українсько-французький і французько-український словники.
[ред.] Література
- Письменники Радянської України. — К., 1976. — С. 164.
- Письменники Радянської України. — К., 1981. — С. 127.
- Письменники України: Довідник. — Дніпропетровськ, 1996. — С. 137.
- Русанівський В. М. Коптілов Віктор Вікторович // Українська мова: Енциклопедія. — К., 2000. — С. 254.
