Кролевець
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Кролевець | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
| Основні дані | |||||
| Регіон: | Сумська | ||||
| Район/міськрада: | ? | ||||
| Засноване/перша згадка: | XVII століття, перша писемна згадка — 1601 р., | ||||
| Населення | 26 600 | ||||
| Поштові індекси: | 41300 | ||||
| Телефонний код: | +380-XXX | ||||
| Географічні координати: | 51°13' пн.ш. 33°12' сх.д. | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція: | {{{станція}}} | ||||
| До обл.центру: - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
— км — км — км |
||||
| До Києва: - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
— км — км — км |
||||
| Міська влада | |||||
| Веб-сторінка: | Кролевець | ||||
| Міський голова: | |||||
Кролевець - місто в Сумській області, Місто районного підпорядкування, центр району. Розташоване на р.Реть та її притоці р.Свидня, за 152 км від обласного центру. Населення - 26600 чол.
Кролевець сьогодні - промислове місто. Промисловість району представлена одним з найбільших і найсучасніших в Україні комбінатом хлібопродуктів, а також ЗАТ "Кролевецький арматурний завод", ВАТ "Кролевецький ремонтно-механічний завод", заводами силікатної цегли, комбікормовим, продовольчих товарів, плодоовочевим, консервним, хлібозаводом, маслозаводом, льонозаводом, фабрикою "Восход", яка випускає меблі та супутні товари, СП "Якста", "Якарм", виробничо-комерційними підприємствами, найбільші з яких "Промбудторгмаш", "Трансавтосервіс". Значного поширення в останні роки в місті набули комерційна діяльність і підприємництво. Те, що через Кролевець проходить залізниця та автомагістраль Москва-Київ, сприяє притоку сюди представників комерційних та підприємницьких структур з інших регіонів держави. Кращі традиції кролевецьких майстрів художнього ткацтва збереглися до наших днів і примножуються колективом Кролевецької фабрики "Художнє ткацтво". Нині тут працюють над проблемами реконструкції підприємства, відродження старовинного мистецтва художнього ткацтва, розширення асортименту виробів.
Зміст |
[ред.] Історія
Кролевець заснований в 1601р. переселенцями з Правобережної України, названий на честь короля (круль - по-польськи король). Швидкому зростанню міста сприяло розміщення його на перехресті двох торгових шляхів, що вели з Москви до Києва: одного - через Калугу, Стародуб, Новгород-Сіверський та другого - через Тулу, Орел, Глухів. За Деулінським перемир'ям 1618р., місто відійшло до Польщі і було пожалуване польському магнату Вишлю. В 1632р. значилося повітовим містом. У 1644р. королем Владиславом ІV надане магдебурзьке право. В 1657р. козаки Кролевця виступили проти гетьмана І.Виговського. Наприкінці 1663р. об'єднане військо польського короля Яна Казимира та правобережного гетьмана П.Тетері захопило Кролевець, але в лютому 1664р. московський воєвода Ромодановський відбив місто. В роки війни між гетьманом Правобережжя Дорошенком та гетьманом Лівобережжя Брюховецьким Кролевець був спалений. Польща довго не хотіла відмовлятися від Кролевця і віддала його Росії остаточно в 1686р. Деякі кролевчани під керівництвом К.Данилова брали участь в селянській війні Степана Разіна і у взятті Саратова та Самари. В грудні 1670р. Данилова було закатовано в Москві. Брали участь козаки і в боротьбі проти шведів в 1708-1709рр. Величезне значення в житті міста мав Хрестовоздвиженський ярмарок, на який приїздили купці з Росії, Польщі, Прусії, а самі кролевчани називали "всесвітнім". Лише наприкінці XVIII ст. ярмарок поступово втратив своє значення, але і в першій чверті XIX ст. займав четверте місце в Україні. В XIX ст. поблизу Кролевця були великі плантації цукрових буряків цукрозаводчиків Терещенка та Долгоруких. Частину прибутків від них М.А.Терещенко витрачав на благодійництво, зокрема давав кошти на розвиток освіти та охорони здоров'я. Про славне минуле міста та розвинену торгівлю свідчить герб Кролевця, затверджений в червні 1782р.: на синьому фоні зображено архангела Михаїла в одязі воїна, який тримає - у правій руці меч, а в лівій - терези і стоїть на чорному змії, зав'язаному вузлом. З 1782р. Кролевець стає повітовим центром, з 1796р. по 1803р. - заштатним містом, знову - центром повіту, а потім районним центром. В 1860р. в місті жило 7209 чол., а в 1913р. - 16500 чол. В роки проведення столипінської реформи значна частина селян Кролевеччини виїхала на Далекий Схід, в Приамур'я. В роки Великої Вітчизняної війни на Кролевеччині було створено партизанський загін, який в лютому 1942р. ввійшов до складу партизанського з'єднання С.А.Ковпака.
[ред.] Пам'ятники
[ред.] Персоналії
Місто Кролевець - батьківщина одного з перших українських етнографів Г.Калиновського. В XIX ст. тут бували та поділилися в своїх творах враженнями письменники І.С.Аксаков та М.С.Лєсков. В 1845р. в місті жив Т.Г.Шевченко і писав портрет Й.Ф.Рудзинського. Повертаючись з України до Петербургу, Т.Г.Шевченко 25 серпня 1859р. разом з Ф.М.Лазаревським заїхав в Кролевець до його сестри Г.М.Огієвської. Неодноразово бувала в місті в 1857-1858рр. письменниця Марко Вовчок, тут вона записувала народні пісні та прислів'я. В місті народились В.Д.Огієвський (1861-1921) - вчений-лісовод, один з засновників лісової дослідної справи в Росії. С.П.Томашевський (1854-1919) - дерматовенеролог, один з організаторів медичного відділення при Вищих жіночих курсах в Києві, Т.Г.Лубенець (1855-1936) - педагог, послідовник К.Д.Ушинського. В Кролевці народився та жив, прикутий хворобою більше 45 років до ліжка, письменник П.Ф.Кочур (1905-1976).
Уродженці міста:
- Арденс М. М.— літературознавець
- Бєлінський Я. Л.— поет
- Гребенник В. С.— художник
- Грищенко О. В. (1883—1977) — художник та мистецтвознавець
- Гурштейн А. Ш. (1895—1941) — літературний критик
- Іванченко І. С.— поет-кобзар
- Марій О. М.— доктор медичних наук
- Михайлов К. М. (1882—1961) — піаніст та педагог
- Омельченко Ф. 3. (1865—1924) — патоморфолог, професор
- Рево. М. В.— вчений в галузі ветеринарії, професор
- Редькін А. П. (1875—1966) — почесний академік ВАСГНІЛ, Герой Соціалістичної Праці
- Руденко В. М.— художник
- Скубачевський Г. С.— спеціаліст в галузі моторобудування, професор
- Федченко І. К.— доктор технічних наук
- Щербань О. М.— доктор медичних наук
