Культура Молдови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ця стаття в процесі редагування на короткий час. Будь ласка, не редагуйте та не змінюйте її, оскільки Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася недавно (кілька годин!), будь ласка приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначено до допомоги скорочення конфліктів редагування; будь ласка приберіть його між сесіями редагування, щоб дати іншим користувачам можливість поліпшити цю сторінку.

Культура Молдови — культура Молдавського князівства, пізніше Бесарабії і Запрутської Молдови, Молдавської АРСР, Молдавської РСР, сучасної Республіки Молдова і невизнаної Придністровської Молдавської Республіки. Молдавська культура нерозривно пов'язана з народами що населяють Молдавію (в першу чергу - з молдавським народом), з молдавською мовою та іншими мовами Молдови, знаходиться у взаємодії з культурами Румунії, України і Росії, а також інших сусідніх з Молдовою країн.

Зміст 1 Історія 1.1 Середні віки 1.2 XIX століття 1.3 Бесарабія у складі Румунії 1.4 Молдавська АРСР 1.5 Молдавська РСР 1.6 Музика 2 Сучасна Молдавія 2.1 Історичний нарис 2.2 Будівництво церков 2.3 Кінематограф 2.4 Музика 2.5 Мови 2.6 Образотворче мистецтво 2.7 Гумор 2.8 Преса 2.9 Свята 2.10 Національна кухня 2.11 Казки 2.12 Виноробство 3 Відомі особи в культурі, пов'язані з Молдавією 4 Посилання 4.1 Джерела 4.2 Зовнішні посилання

[ред.] Історія

Розвиток культури Молдови тісно пов'язаний з історією країни. На неї вплинуло румунське коріння, що походить з часів II століття нашої ери, період Римської колонізації Дакії. Внаслідок цього більшість населення Молдови, молдавани, мають загальну етнічну приналежність з румунами. Становлення власне молдавської культури відбулося в середні віки з виникненням Молдавського князівства. Вона формувалася в умовах контактів з східнослов'янським і давньоруським населенням, а також сусідства і владицтва Османськой імперії. На протязі XIX століття територія сучасної Молдавії була звільнена від панування Османа і включена в Бесарабську губернію, що наклало свій відбиток на культуру. Після Жовтневої революції Бесарабія відійшла до Румунії на 22 роки, а на лівому березі Дністра була утворена Молдавська АССР, унаслідок чого якийсь час розвиток культури в них складався по-різному. У роки існування МРСР почався бурхливий розвиток культури, була створена кіностудія «Молдова-фільм», розвивалася освіта і т.д. Розвал СРСР і отримання незалежності привели до виходу на перший план національних мотивів у сучасній культурі Молдови.

[ред.] Середні віки

Протягом багатьох сторіч після відходу римлян у 271 році нашої ери, населення сьогоденної Молдови не володіло власною державністю, знаходилося під впливом Візантійськой імперії й сусідніх слов'янських, а також угорських поселень, а пізніше і під тривалим турецьким ярмом.

Місцеве населення почало ідентифікувати себе під назвою «Молдова» до чотирнадцятого сторіччя, але продовжило підтримувати близькі культурні зв'язки з іншими Дунайськими князівствами. Одним із давніх джерел, що засвідчують появу етноніму «молдаванин», є пасторальна балада «Міоріца». Іншим прикладом молдавської середньовічної творчості є легенда про заснування Молдавського князівства. Були поширені дойни, колінди, уретури, сноави, багато з яких зберіглося й до наших днів. Більшість населення середньовічної Молдови сповідали православ'я, що зумовило культурні зв'язки з іншими православними народами, що проживали на території сучасної України. Візантійсько-південнослов'янська писемність вплинула на молдавсько-слов'янські літописи, Польська ж історіографія зробила вплив на офіційне літописання, що здійснювалося під патронатом молдавських господарів.

Оскільки розвиток культури проходив в Молдавському князівстві в умовах феодального суспільства, можна виділити культуру пануючого класу, представлену письмовими пам'ятниками і народну культуру, що знайшла віддзеркалення у фольклорі та в облаштуванні побуту. Формування ідейної спрямованості середньовічної культури Молдови проходило у два етапи. У перший, доосманський період (XIV - перша половина XVI вв.) в культурі виявляється ідеологічна необхідність створення міцної централізованої і незалежної держави. Період Османа характеризується розвитком ідеї боротьби за скидання турецького ярма і отримання незалежності.

З середньовічних молдавських літописців відомі Грігоре Уреке, Мірон Костін і Миколай Костін.

Перші книги (у вигляді релігійних текстів) з'явилися у Молдові в середині сімнадцятого сторіччя при господарі Василь Лупу за участю митрополита Варлаама і з допомогою Москви, Києва і Львова, звідки було завезено устаткування для книгодрукування і папір.

[ред.] XIX століття

Починаючи з дев'ятнадцятого сторіччя, починається офранцуження румунської літератури і мистецтва, що збагатило культуру і наблизило її до загальноєвропейської. Такий процес проходив і в Запрутській Молдові, що входила до складу Румунії, проте в Бесарабії він відбувався значно повільніше.

Після приєднання Бесарабії до Росії зв'язок із запрутською Молдовою, що залишилася під владицтвом Османа, не був повністю перерваний. Наприклад, це проявилося в художній літературі. У XIX столітті творили такі письменники, як Георге Асаки, Олександру Доніч, Костянтин Негруцци, Аліку Руссо, Міхай Когелнічану, Василе Александрі, Костянтин Стаматі і багато інших. Молдавською мовою були перекладені твори Державіна, Жуковського Лермонтова Карамзіна Пушкина.

У течію 1812-1917 років, коли Бесарабія знаходилася під впливом російського адміністративного управління, молдавська культура узяла багато чого з російської культури. Якщо до 1812 року в Бесарабії не була поширена світська освіта, то після 1812 року почала складатися державна система освіти: почали відкриватися початкові школи, училища повітів і гімназії у всіх містах повітів. До 1858 року в Бесарабії діяло близько 400 шкіл всіх типів, де навчалося більше 12 тисяч учнів. Не дивлячись на широку мережу учбових закладів, писемність в краї залишалася на досить низькому рівні. До 1897 року налічувалося тільки 15,6 % грамотних (22 % чоловіків і 8,83 % жінок).^{[Джерело?]}

У Бесарабії були розроблені і видані «російсько-молдавський буквар» (1814), «Коротка Російська граматика з перекладом молдавською мовою» (1819).

У другій половині XIX століття дебютують Іон Крянге, Міхай Емінеську, Богдан-Петрічейку Хашдеу.

[ред.] Бесарабія у складі Румунії

Після приєднання до Румунії освіта була реорганізована на основі румунської системи. З 1920 по 1940 рік кількість початкових шкіл виросла з 1564 до 2188, проте число середніх шкіл навпроти скоротилося майже удвічі - з 76 в 1917 році до 39 в 1940 році. До середини 1930-х років спостерігалося зростання кількості професійних шкіл, але їх число скоротилося з 55 в 1932 році до 43 в 1940 році. У 1930 згідно румунського перепису безграмотними залишалися більше 72 % населення, середню освіту мали 86,3 тис. чоловік (3,02 %), вище - 10,8 тис. (0,3 %).^[1]

[ред.] Молдавська АРСР

Розвиток культури в лівобережних регіонах Молдавії, де була утворена Молдавська АРСР був достатньо суперечливим. На нього впливала як боротьба між румунізаторами і патріотами, так і класова ідеологія. Значних успіхів досягла народна освіта. Письменність збільшилася з менш ніж 20 % до революції до 36,9 % до 1926 року. У 1930 році було введено обов'язкову початкову освіту, а з середини 1930-х років обов'язкова семирічна освіта. Була заснована система професійної освіти, закладені основи науки, засновувалися вищі учбові заклади. Були відкриті Тираспільський інститут народної освіти (1930), Тираспільський плодоовочевий інститут (1932), Балтський вчительський інститут (1939).

З негативних тенденцій міжвійськового періоду слід зазначити закриття церков, що супроводжувалося знищенням або втратою багатьох церковних документів. Була поширена критика буржуазного націоналізму, проводилися переслідування частини письменників, учених і діячів культури, оголошених буржуазними.

[ред.] Молдавська РСР

Хоча Радянські власті розвивали освіту вони також робили все, що могли, щоб порушити культурні зв'язки регіону з Румунією. Багато етнічно румунських інтелектуалів або емігрували, або були вбиті,^[2] або заслані під час, чи після Велікої Вітчизняної війни, що безумовно призвело до погіршення культурної ситуації в Молдавії. Щоб заповнити втрати, радянські власті розвивали міські, культурні і наукові центри та установи, які були згодом заповнені російськими, і іншими не-румунськими етнічними групами.

Відразу після приєднання Бесарабії до СРСР в червні 1940 роки Радянська влада узяла на себе відповідальність за забезпечення загальної безкоштовної освіти. Була створена мережа установ народної освіти, друку, книговидання, культосвітроботи, фізкультури і спорту. До 1941 року в Молдавській РСР працювало 1896 шкіл, в 70 % з яких навчання велося на молдавській мові. У 1940-41 рр. більше 100 тисяч школярів отримали безкоштовно одяг і взуття. Кількість вчителів зросла за рік майже удвічі. Осінню 1940 року були створені союзи письменників, композиторів, архітекторів і художників, утворена державна філармонія, створено три нові театри, оперну студію. У 1940 році було видано 138 книг тиражем 1,5 млн, з яких 1,2 млн, - на молдавській мові. Виходило 56 газет і 3 журнали.

Розвиток культури був перерваний Великою Вітчизняною війною, проте після закінчення війни почався бурхливий розвиток, внаслідок чого культура стала надбанням широких мас населення.

Саме за часів МРСР почалося становлення кінематографа в Молдові. Була створена кіностудія «Молдова-фільм», що випускала декілька повнометражних художніх фільмів на рік, не рахуючи документальних і мультиплікаційних фільмів.

У радянський період розвивалася і культура ґаґаузів, що компактно проживають в південних районах Молдови. Був створений алфавіт на основі кирилиці, видавалися словники, шкільні підручники, книги: «Легенданин ізі» (Слід легенд 1974), «Узун керван» (Довгий караван 1985), «Жанавар йортулари» (Свята вовка 1990) і багато інших.

Дивись також: Державні премії Молдавської РСР, Премії комсомолу Молдавії імені Бориса Главана.

[ред.] Музика

У 1940 році в Кишиневі були відкриті державна консерваторія, філармонія, музично-драматичний театр, середня музична школа. До складу філармонії увійшли симфонічний оркестр, хорова капела «Дойна», а також група естрадних артистів. Осінню того ж року була проведена перша олімпіада художньої самодіяльності. У 1940 році був організований джазовий оркестр під керівництвом шико Аранова в роки Великої Вітчизняної війни виступав у військових частинах і госпіталях. На роки війни припав плідний період творчості молдавського композитора штефана Няги. У 1942 році він написав симфонічну сюїту «Молдавія», в 1943-44 рр. - «дойну» для колоратурного сопрано у супроводі фортепіано і концерт для скрипки і симфонічного оркестру, в 1943 - «Поему про Дністрі», присвячену боротьбі молдавського народу проти загарбників. Йому ж належать хорові твори на вірші емеліана Букова «Хору перемоги» і «Несемо на прапорах перемогу». У жанрі патріотичної пісні працювали давід Грігорієвіч Гершфельд, С. Б. Шапіро та інші.

Після війни відновили свою діяльність музичні колективи, почався бурхливий розвиток музики. Штефан Няга створює кантати «штефан Великий» (1945), «Бессарабци» (1947), «Ювілейна» (1949), ораторію «Пісня відродження» (1951). евгеній Кока створює струнні квартети, симфонічну поему «кодрул» (1948), ораторію «Пісня про котовськом» (1950), композицію «Нова Дойна» для голосу з оркестром народних інструментів. Набувають популярності такі композитори, як Л.С. Гуров, С. М. Лобель, В. Р. Загорський, В. Л. Поляків, Р. С. Няга, П. Би. Рівіліс, Н. І. Маковій, Т. В. Киріяк.

У жанрі інструментального концерта працюють Д. Р. Гершфельд, Д. Р. Федов, А. Б. Муляр, З. М. Ткач е. Д. Дога. Молдавські композитори радянського періоду створюють численні рапсодії, сюїти, балади, обробки молдавських народних пісень, музику для дітей, романси. Велика увага приділяється розвитку хорового мистецтва.

Не обійдені стороною жанри опери і балету. Популярність придбала молдавська історико-легендарна опера «Грозован» (1956) Давида Гершфельда на лібретто В. А. Руссо. Опера Гершфельда «Аурелія» (1958) присвячена захисникам батьківщини у Великій Вітчизняній війні. Опера А. Г. Стирчи «Серце Доміникі» (1960) оповідає про боротьбу підпільників Бесарабії за возз'єднання з Радянським Союзом. Е. Л. Лазарев створює опери «Клоп» (1963) по п'єсі владіміра Маяковського, «Революцією покликаний» (1970), «Дракон» (1976) по казці евгенія Шварца, радіоперу «Голуби в косу лінійку» (1976). Визнання публіки отримують балети «Світанок» В. Г. Загорського (1959), «Зламаний меч» (1959), «Примари» (1959), «Антоній і Клеопатра» (1965), «Арабески» (1970) Е. Л. Лазарева, «Радда» Д. Г. Гершфельда (1975), «Перехрестя» В. Г. Загорського (1974).

У радянський період велика увага приділялася розвитку музичної освіти. У 1963 році був створений державний інститут мистецтв імені г. У. Музічеську, працювали три музичні училища, більше 50 дитячих музичних шкіл, середньої спеціальної музичної школи-інтернату.

Великою популярністю користувалися академічний ансамбль народного танцю «Жок», оркестр молдавських народних інструментів «Флуєраш», ансамбль «Кодру», групи «Нірок», «Контемпоранул», «Орізонт», «Плай».

[ред.] Сучасна Молдавія

[ред.] Історичний нарис

Розвал СРСР і отримання незалежності супроводжувалися оголошенням румунської мови як єдиний офіційний, перекладом писемності на латинську основу, введенням курсу «Історії румун» в шкільну програму і іншими подібними перетвореннями, що частково послужили причиною пріднестровського конфлікту. У 1992 році був опублікований декрет президента, згідно якому в 1994 році передбачалося проведення іспиту на знання державної мови для держслужбовців, причому екзаменаторам надавалося право вирішувати питання про звільнення будь-якого працівника. Пізніше парламент Молдавії відклав мовну атестацію. У 1994 році була прийнята нова конституція, згідно якої офіційною мовою країни оголошувався молдавський, а громадянам надавалося право вибирати мову навчання дітей.

[ред.] Будівництво церков

Кінець XX - початок XXI століття характеризується масовим відновленням храмів, соборів, церков і монастирів: каларашовський монастир, капріянський, Хинку, Кафедральний собор Кишинева і багато інших. Одночасно з приходом до влади були відновлені і знесені раніше памятникі Леніну у ряді населених пунктів країни, реставрується і меморіал воїнам, полеглим у Великій Вітчизняній війні.

[ред.] Кінематограф

Після розпаду СРСР через нестачу засобів діяльність кіностудії «Молдова-фільм» різко скоротилася. Нові фільми після 1991 року практично не випускаються. Якщо ж і випускаються, то звичайно це малометражні короткі фільми.

[ред.] Музика

У музиці Молдавії з'являються такі напрями як і метал. Традиційні музичні інтсрументи, такі, як най та інші мають зараз все більш меншу вагу. У країні і за її межами стають відомими музичні рок-коллектіви «Zdob єi Zdub» і «Гиндул Мицей», а також поп-певци Аура, Ріки Артезіану і ін. Клеопатра Стратан - дочка молдавського співака павла Стратан, занесена в кнігу рекордів Гіннесу як наймолодша естрадна співачка. Почала виступати на сцені в 2006 році у віці трьох років. Останніми роками Молдавія активно бере участь в конкурсі європейської пісні - «Євробаченні». У 2005 році за Молдавію виступала група «Zdob єi Zdub», в 2006 - Наталія Гордієнко і Арсеніум.^[3]

[ред.] Мови

Молдавська мова - офіційне найменування діалекту румунської мови як державної мови Молдавії. Є молдавським діалектом, разом з іншими регіональними румунськими діалектами: мунтенським, олтенським, арделенським (трансильванським) і іншими. До поширених в Молдавії мов відносяться також російський, український, гагаузький, болгарський, ідиш.

Наслідком Придністровського конфлікту з'явилася фактична незалежність пріднестровья, що привело до деякого віддалення культур по різних берегах Дністра. Зокрема Придністров'я залишилося на кирілічеськом алфавіті, а основна Молдавія перейшла на латиницю. Офіційними мовами в Придністров'я є молдавський, російський і український.

[ред.] Образотворче мистецтво

Cреді сучасних молдавських художників слід зазначити станіслава Семеновича Бабюка і його сина - станіслава Станіславовича Бабюк ^[4]. Вони створили багато картин різної тематики. Багато робіт знаходяться в приватних колекціях Італії, Ірландії, США, Росії, України.

[ред.] Гумор

{main|молдавський гумор}

У Молдавії гумор і сміх органічно зляться з національним і можна говорити про веселість і веселість як про національну межу. Молдавію, яка була сусідами з іншими дунайськими князівствами і якийсь час входила до складу Румунії, ще в більшій мірі чим саму Румунію, можна було б назвати країною не стільки сміху і гумору, скільки радості і веселість, так тут на кожному кроці зустрічаєшся з красивим жартом і здоровим гумором, але головне - привітною веселістю.

Традиційними персонажами молдавського гумору є Пекале і Тиндале.

[ред.] Преса

Докладніше у статті: пресса в Молдавії

У Молдавії видається безліч друкарських видань (журналів, газет), головні представники:

[ред.] Свята

{main|праздникі Молдавії}

Серед офіційних свят Молдавії Новий рік, Різдво Христове, День незалежності, День національної мови. Відомим молдавським і румунським народним святом є Мерцишор ({lang-ro|mгrюiєor}, від {lang-ro|martie} - березень) - традиційне свято зустрічі весни, який наголошується 1 березня. Більшістю населення наголошується ряд православних свят, серед яких особливо широко Великдень, Батьківський день Трійця. C радянського періоду збереглася традиція відзначати свята 23 лютого, 8 березня, 1 і 9 травня. З нових свят треба відзначити Національний день вина, що святкувався вперше в 2002 році.

[ред.] Національна кухня

{main|молдавськая кухня}

Молдавська кухня - національна кухня Молдавії. Молдавія розташована в регіоні багатих природних можливостей, винограда, фруктів і різноманітних овочів, а також вівчарства і птахівництва, що обуславліваєт багатство і різноманітність національної кухні.

Молдавська кухня складалася під впливом грецькою, турецькою, балканською, західноєвропейською, а пізніше - української і російської кухонь, і проте вона відрізняється самобутністю.

[ред.] Казки

Докладніше у статті: Молдавські казки

Серед численних молдавських казок розповсюдження знайшли Безіменний воїн і Кирмиза. Широко відомі такі фольклорні персонажі, як Фет-фрумос Іляна Косинзяна Балаур Баба Докия.

[ред.] Виноробство

Докладніше у статті: Молдавські вина

Досить давно Молдавія славиться своїми численними винами, які споживаються не тільки в Молдові, але і в інших країнах. У 90-і роки був налагоджений експорт вин до Росії, України, Білорусі, Румунії, Болгарії та інших європейських країни. У 2006 році через підозри в тому, що молдавські вина містять шкідливі отрутохімікати, ввезення вин було заборонене до Росії. В даний час ведуться переговори по відновленню експорту виноробської продукції до Росії.

[ред.] Відомі особи в культурі, пов'язані з Молдавією

• Дмитро Кантемір (1673-1723) - молдавський і російський державний діяч і історик.
• Дога, Євгеній Дмитрович (рід. 1937) - молдавський радянський композитор.
• Чепрага, Надія Олексіївна (рід. 1956) - молдавська і радянська співачка.
• Лотяну, Еміль Володимирович (1936-2003) - радянський, молдавський кінорежисер, сценарист, поет.
• Жереги, Валерій Ісаєвіч (рід. 1948) - молдавський, російський радянський кінорежисер і сценарист.
• Бернардацци, Олександр Осиповіч (1831-1907) - російський архітектор.
• Щусев, Олексій Вікторович (1873-1949) - російський і радянський архітектор.
• Меднек, Валентин Петрович (рід. 1910) - молдавський архітектор.

[ред.] Посилання

[ред.] Джерела

1. ↑

   Назва {{{назва}}}

   Автор	Асоціація вчених Молдови ім. Н. Мілеську-спетару
   Видавництво	Elan-poligraf
   Публікація	{{{дата_публікації}}}
   Сторінки	195
   ISBN	9975-9719-5-4

2. ↑ http://www.krugosvet.ru/articles/63/1006364/1006364a8.htm Журнал «Кругосвет»
3. ↑ Фотосесія учасниці Євробачення 2006 від Молдови, Наталії Гордієнко
4. ↑ Станіслав Бабюк

[ред.] Зовнішні посилання

1. Молдавська РСР, культура Молдови у радянський період
2. Молдавська Література
3. Спілька Російських Художників Молдови
4. Центр Сучасного Мистецтва, Кишинів
5. Монастири Молдови
6. Театри і концерти
7. Портал про молдавську музику
8. Вина Молдови
9. Релігійний склад населення за регіонами Молдови у 2004 роціШаблон:Ref-ro