Кішка Самійло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Кішка (Кушка, Кошка) Самійло(р. н. невід. - п. 1602, за ін. дан. 1620) - гетьман реєстрового козацтва (1599-1602). Походив з брацлавського роду Кошичів або Кошків. Учасник морських походів запорожців в 70-х рр. 16 ст. проти турків. Під час одного з них потрапив у полон, де перебував бл. 25 років. У 1599 організував на турецькій галері повстання українських невільників, які, перебивши команду, повернулися в Україну. Повстання невільників на чолі з К. оспівано в українській народній думі “Самійло Кішка”.

Будучи обраний гетьманом, добився від польського короля Сигізмунда ІІІ Вази скасування баніції (закону про визнання козаків поза законом), що привело до визнання козацтва як суспільного стану. В 1600 очолював запорожців у спільному українсько-польському поході до Криму. В 1601-1602 Кішка на чолі 4-тисячного козацького загону брав участь у польсько-шведській війні у Лівонії. Про дальшу діяльність К. і обставини смерті достовірних даних немає. Одні дослідники вважають, що Кішка загинув у 1602 під Фелліном у Лівонії і був перевезений та похований у Каневі, інші - що Кішка ще брав участь у Цецорській битві 1620, помер у 1620 і похований у Каневі.