Лавники

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ла́вники ( пол. ławnik — засідатель) — члени “лави” — судової колегії з компетенцією розглядати карні та певні категорії цивільних справ у містах магдебурзького права. На Україні лаву мали тільки більші міста. Вона складалася звичайно з 3—7 Л. За приписами магдебурзького права Л. обирала міська громада. На практиці нових Л. не раз кооптували до лави її старі члени. Головою лави був війт. Лави і Л. існували до скасування магдебурзького права. На українських землях під владою Австрії їх назвою стали пізніше називатися суди присяжних.

ДЖЕРЕЛА:

1.Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.—Луцьк: Вежа, 2000.

2.Довідник з історії України.За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.