Ламарк Жан Батист
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Жан Батист П'єр Антуан де Моне Ламарк (Jean-Baptiste Pierre Antoine de Monet, Chevalier de Lamarck народився 1 серпня 1744 — помер 18 грудня 1829) — французький вчений. Він став першим біологом, який спробував створити цілісну теорію еволюції світу живого. Сучасники не оцінили його теорію, але вже півстоліття потому он стала предметом палких дискусій, які не припинюються і сьогодні. Важливою працею Ламарка стала "Філософія зоології", яка побачила світ у 1809 році.
Ботаніки у систематиці позначають як Lam ті види, що були описані Ламарком.
Зміст |
[ред.] Біографія
Жан Батист П'єр Антуан де Моне, шевальє де Ламарк, народився 1 серпня 1744 року в місті Базантен,у родині небагатій, але знатного роду. Батьки хотіли зробити із нього священослужителя, але у !6 років Ламарк залишив Ієзуїстський коледж і пішов добровільно до діючої армії. У боях проявив себе як хоробрий воїн, отримав звання офіцера.
У 24 роки Ламарк покинув війькову службу та приїхав до міста Париж. Вивчав там медицину. Під час навчання дуже захоплювався природніми науками, особливо ботанікою. Талановитий та наполегливий молодий учений вже у 1778 році публікує тритомник "Францюзька флора." Після цієї події Ламарк став одним із найвеличніших ботаніків Франції свого часу. Чрез п'ять рокі вчений вже був обраний академіком Паризької академії наук.
У 1789—1794 роках у Франції розпочалася Францюзька революція, яку Ламарк зустрів досить охоче. Ця революція вплинула на долю багатьох французів. 1793 рік змінив також і долю Ламарка. Старі заклади зачиняли чи переорганізовували. Королівський Ботанічний сад, де працював Ламарк, перетворили на Музей риродничої історії. Ламарку запропонували залишити ботаніку та очолити кафедру "природньої історії комах та червів." Тепер би тіку кафедру назвали кафедрою безхребетних тварин.
Ламарк узявся за "безхребетних" (саме він запропонував у 1796 році цю назву). Із 1815 по 1822 роки виходить семитомна праця Ламарка "Природня історія безхребетних". Там були описані усі відомі на той час роди та види безхребетних. Карл Лінней поділив їх тільки на два класи (черви та комахи), тоді як Ламарк вже запропонував 10 різних класів.
У 1802 році Ламарк запропонував ще одне слово, яке ми вживаємо досить широко - "Біологія".
[ред.] Філософія зоології
У 1809 році з'являється іще одна праця Ламарка - "Філософія зоології". У цьому творі вчений сформулював своє бачення еволюції тваринного світу.
Усіх тварин Ламарк поділив на шість рівнів, сходинок (чи "градацій") у залежності від складності їхньої організації. Найвіддаленіші від людини - інфузорії, найближчі - ссавці. Усім тваринам, згідно з цією теорією, притаманний рух від простого до складного, розвиток, переміщення до верхніх сходинок.
У тваринному світі постійно відбувається поступова еволюція. Ламарк дійшов висновку, що біологічних видів у природі насправді не існує, існують лише окремі особини. "Природа не робить стрибків", Ламарк посилався на свій величезний досвід систематика:
- "Лише той, хто довго та наполегливо займався визначенням видів, звертався до величезних колекцій, може знати, як сильно види зливаються один із одним. Я питаю, який досвідчений зоолог чи ботанік не впевнений у тому, що я тільки що сказав? Підійміться до риб, рептилій, птахів, навіть до ссавців, і ви побачите скрізь, поступовий переход між сусідніми видами і навіть родами."
Чому ж людина не помічає постійне перетворення одних видів на інші? Ламарк відповідав на це питання так: "Припустимо, життя людини триває одну секунду. За цей час жодна людина не побачить руху годинної стрілки годинника. Навіть через декілька десятків поколінь ніхто не помітить, що годинна стрілка рухається. "
[ред.] Перший закон Ламарка
Організми пристосовуються до умов навколишнього середовища. Для пояснення цього вчений сформулював декілька "законів". Перш за все, це закон "Тренування чи не тренування органів". Жирафи постійно витягують шию, щоб дотягнутися до листків над головою. Тому їхні шиї стають довшими. Кротові, який мешкає під землею, очі лише заважають, тому вони поступово зникають.
Якщо тварина тренує свій орган, вона його розвиває. Якщо не тренує - орган поступово зникає.
[ред.] Другий закон Ламарка
Другий закон Ламарка - це "Закон наслідування набутих ознак". Корисні ознаки, набуті твариною з життя, за Ламарком, передаються нащадкам. Жирафи передали нащадкам довгу шию та довгі ноги, кроти - очі, чкі не бачать.
Ламарк подарував свою книгу Наполеонові Бонапарту, але той взявся безжалісно критикувати твір, чим довів немолодого вже вченого до сліз. Чарльз Дарвін теж не сприйняв ідею прогресу та пристосування, викладену Ламарком.
Помер Ламарк у віці 85 років, 18 грудня 1829 року. У 1909 році, до століття "Філософії зоології", у Парижі відкрили пам'ятник Ламаркові. Він сидить у кріслі, старий та незрячий, а його дочка, яка стоїть поруч, говорить: "Нащадки будуть пишатися Вами, батько. Вони помстять за Вас."
