Леда (міфологія)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ЛЕ́ДА (гр. Leda) — дружина спартанського царя Тіндарея ; за однією версією, дочка Тестія й Леофонти, за іншою — Главка й Пантеїди. Міф розповідає, що Зевс, зачарований вродою Л., з’явився перед нею в постаті лебедя, коли вона купалася (відгомін тотемістичного уявлення про Зевса ), і від їхнього зв’язку народилися Полідевк та Ємна. За іншою версією, Кастор, Полідевк і Клітемнестра — діти Тіндарея, а Єлена — дочка Зевса. Згідно з пізнішим міфом, Л. знесла двоє яєць — одне від Зевса, друге від Тіндарея; з першого яйця вилупилися Полідевк і Єлена, а з другого — Кастор і Клітемнестра. Ця версія мала й інший варіант: богиня Немесіда, вириваючись з обіймів Зевса, перетворилася на гуску, а Зевс на лебедя. Яйце, з якого пізніше вилупилася Єлена, Л. знайшла. Останній варіант міфа набув найбільшого поширення. З ним пов’язують вислів «з яєць Л.», тобто «від самого початку».
