Лжедмитрій II
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лжедми́трій II ("Тушенськии вор"; р. н. невід. - п. 11 (21). 1610) — політичний авантюрист-самозванець. Видавав себе за московського царя, який нібито врятувався підчас повстання в травні 1606 (див. Лжедмитрій I).
Особу Л. II не вияснено. З'явився в 1607 в Стародубі. Основу його війська складали польські загони кн. А. Вишневецького, Р. Ружинського і козаки I. Заруцького. В червні-липні 1607 вторгся в Московію, розбив війська В. Шуйського під Болховом (травень 1608), підійшов до Москви і створив табір у с. Тушино. Тут було сформовано уряд з частини московських феодалів і приказ них службовців. Восени 1608 Л. II контролював значну частину території. Боярський уряд В. Шуйського запросив для боротьби з Л. II шведські війська, що стало приводом для відкритої польської інтервенції в серпні 1609. В грудні 1609 Л. II змушений втекти з Тушина в Калугу. Після невдалої спроби в липні 1610 знову зайняти Москву, Л. II відступив в Калугу, де був убитий.