Лінкор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Лінкор, лінійний корабель - 1) (іст.) великий, зазвичай трьохдековий трьохщогловий корабель вітрильного флоту з прямим вітрильним озброєнням, який призначений для артилерійського бою з такими ж кораблями в строю кільватеру. Тонажність - до 5 тис. т. Озброєння: 80-130 гладкоствольних гармат, що розміщувалися вздовж борту. Застосування парових двигунів та гребних гвинтів, нарізної артилерії та бронювання призвело 60-х роках 19 ст. до повної заміни броненосцями; 2) великий бойовий корабель першої половини 20 ст. з потужною артилерією та бронею, який призначений для знищення надводних кораблів усіх класів у морському бою та нанесення артилерійських ударів по береговим об'єктам. Прийшов на заміну ескадренним броненносцям періоду російсько-японської війни 1904-05 років. Тонажність - від 20 до 58 тис. т. Прототипом лінкору був англійський корабель "Дредноут". У роки другої світової війни лінкори перестали мати значення головної сили флоту, їх будівництво припинилось. У даний час у складі ВМС США є чотири лінкори, побудовані у 1943-44 роках, які модерізуються сучасним озброєнням.