Макарій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Святитель Макарій († 1 травня 1497) - Митрополит Київський і всієї Русі.

Митрополит Симеон поставив Святителя Макарія архімандритом Віленського Троїцького монастиря.

1495 року, після смерті Київського митрополита Іони (Глезни), Собором руських архієреїв відбулося висвячення архімандрита Макарія на митрополита. Для одержання благословення на управління митрополією до Константинопольського патріарха Нифонта були послані старець Діонісій і чернець Герман. 1496 року патріарх надіслав великому князеві, княгині й митрополиту Макарію аркуші з благословенням.

Митрополит Макарій був мудрим пастирем. Він докладав багато зусиль до ослаблення внутрішніх чвар серед духовенства й мирян. На свої особисті кошти впорядкував і прикрасив багато храмів та монастирів. Він оберігав і захищав права православних від латинян. Для цього вживав заходів, щоб прихилити литовського великого князя Олександра до православних.

Святитель мешкав у столиці Литви, тому що в Києві було небезпечно жити через постійні набіги кримських татар. Тисячі руських людей гинули від меча й потрапляли у полон, татари грабували й палили храми. У цих умовах подорож до Києва була дуже небезпечною. Однак потрібно було їхати. І митрополит Макарій поїхав, щоб вирішити багато церковних справ і, головне, зайнятися відновленням зруйнованого Софійського собору.

1 травня 1497 року на березі річки Прип'ять, коли митрополит Макарій проводив Божественну літургію, напали татари. Святитель закликав присутніх рятуватися, а сам залишився біля вівтаря й прийняв мученицьку смерть. Татари зарубали його, відітнули ступню та голову.

Сучасники гаряче оплакували смерть святителя. Його тіло привезли до Києва й поклали в храмі Святої Софії. Перед іконостасом у соборі, де почивав святитель, неодноразово самозапалювалися свічки, а від його гробниці інколи виходило світло й вогонь.

Його пам’ять шанували у день тезоіменитства (18 січня), але з 1827 року ця дата була перенесена на день його смерті.

Нині мощі священномученика Макарія знаходяться у Києві у Володимирському соборі.

Попередник:	Митрополит Київський 1495—1497	Наступник:
Іона (Глезна)		Іосиф (Болгаринович)