Многогрішний Дем'ян
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Многогрішний Дем'ян (бл. 1669 р. - після 1701 р.) - Гетьман Лівобережної України (1668–1672). В інтересах козацької старшини проводив політику жорстокого придушення антифеодальних виступів селян і козаків. Був ув'язнений царським урядом в Іркутській тюрмі.
Зміст |
[ред.] Біографія
Дем'ян (Демко) Ігнатович Многогрішний народився бл. 1630 р. у місті Короп (смт)і, походив з Козацької родини. Брав активну участь у Національно-Визвольній війні 1648-1657 рр. Уперше про Д. Многогрішного згадано у Зборівському реєстрі у 1649 році, як про військового осавула. У 1665-1669 рр. він став Чернігівським полковником. У 1668 році Д. Многогрішний як противник Андрусівського перемир'я взяв участь у Антимосковському повстанні, яке розпочалось під керівництвом І. Брюховецького. Підтримував політику гетьмана П. Дорошенка. У 1668 році Петро Дорошенко призначив Д. Многрішного наказним гетьманом Лівобережної України, оскільки сам був змушений повернутися на Правобережжя. Наступ московських військ під командуванням Г. Ромодановського на Сіверщину ( на Ніжин і Чернігів), відсутність військової допомоги від П. Дорошенка, сильні московські залоги в містах, тиск промосковськи налаштованої частини старшини і православного духовенства ( особливо Чернігівського архиєпископа Л. Барановича) примусили Д. Многогрішного піти на переговори з царським урядом. У цей час 17 грудня 1668 року на старшинській раді в Новгороді-Сіверську Многогрішний був обраний "сіверським гетьманом". Переговори між московським урядом і Д. Многрішним завершилися укладенням Глухівських статей 1669-ого року.
[ред.] Глухівські статті
Див. детально Глухівські статті
[ред.] Внутрішня політика
Д. Многогрішний намагався проводити політику, спрямовану на захист державних інтересів України:
- домігся, щоб Київ з округою, незважаючи на умови Андрусівського перемир'я, залишалися у складі Лівобережжя.
- спирався на полки компанійців і прагнув зміцнити гетьманську владу, поступово ослаблюючи політичну роль козацької старшини.
- вів таємні переговори з П. Дорошенком про можливість переходу Лівобережної України під протекторат Туреччини.
Така політика викликала незадоволення як частини старшинської верхівки, так і московського уряду. У ніч 12-13 березня 1672-ого року у Батурині козацька старшина ( П. Забіла, І. Самойлович, К. Мокієвич, Д. Райча, П. Рославець і П. Уманець) за підтримки начальника московської залоги заарештувала Д. Многогрішного й видала його представникам царського уряду.
[ред.] Подальша доля Многогрішного
Гетьмана привезли до Москви, де в середині квітня 1672 року над ним розпочався суд. Його звинуватили в державній зраді, піддали тортурам, а потім - засудили до страти, яку згодом замінили на довічне заслання. Разом з родиною гетьмана вивезли до Сибіру й ув'язнили в Іркутській тюрмі. 1688 року Д. Многогрішного звільнили з тюрми. У 1696 році колишній гетьман постригся в ченці. Помер він в Іркутську після 1701 року.
