Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України - під назвою Державний музей етнографії та художнього промислу АН УРСР у Львові створений 1951 року на базі Музею етнографії Львівської філії АН УРСР (колишній Музей НТШ) і Львівського державного музею художньої промисловости (колишній Міський музей мистецького промислу), поповнених 1940 року збірками націоналізованих колишніх громадських і приватних музеїв (Національного музею, музею ім. Любомирських, музею ім. Дідушицьких, жіночої гімназії сестер Василіянок, етнографічної збірки О.Прусевича)
Експозиція поділяється на два відділи: етнографічний (понад 44 000 експонатів) і мистецького промислу (понад 28 000 експонатів).
Музей видавав «Матеріали з етнографії та мистецтвознавства» (1955-1963), альбоми (народний одяг, різьба тощо) та окремі праці (К.Матейко «Народна кераміка західних областей УРСР XIX-XX ст.», В.Рожанківський «Українське художнє скло», Л.Суха «Художні металеві вироби українців східних Карпат», А.Будзан «Різьба по дереву в західних областях України», Я.Запаско «Орнаментальне оформлення української рукописної книги», І.Сенів «Творчість О.Л.Кульчицької» тощо), влаштовує періодичні виставки, з 1955 р. має постійну експозицію «Побут українського народу» від 16 століття.
У видавництві «Мистецтво» 1976 року вийшов альбом з 400 кольорових та чорно-білих ілюстрацій, що репрезентують шедеври українського декоративно-ужиткового мистецтва, зібрані в МЕХПІН.
Директор музею - Чмелик Роман Петрович
