Муравйов Михайло Артемович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Муравйов Михайло Артемович (25 вересня 1880 р. - 11 липня 1918 р.) - більшовицький військовий діяч, полковник Червоної гвардії.

Народився у Бурдоково Костромської губернії (тепер Росія).

В 1901 р. закінчив Казанську юнкерську школу.

За вбивство товариша засуджений до 1,5 року у штрафній частині і позбавлений офіцерського звання.

Учасник Першої світової війни 1914 -1918.

1917 року став членом партії есерів.

У січні 1918 р. очолював більшовицькі частини, які брали участь в захопленні Харкова, Полтави і Києва на початку українсько-більшовицької війни 1917-21.

4 лютого 1918 р. у Дарниці під Києвом видав наказ про "безпощадне знищення всіх офіцерів, гайдамаків, монархістів і всіх ворогів революції". Слідуючи цьому наказу, більшовицькі війська розстріляли у Києві бл. 5 тис. жителів, тероризували українське населення.

Влітку 1918 р. - командуючий більшовицькими військами Східного фронту.

В липні 1918 р. приєднався до виступу лівих есерів.

Розстріляний більшовиками у Симбірську (за іншими даними, дезертирував з більшовицької армії та згодом покінчив життя самогубством).