Мікени

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

МІКЕНИ, Міцени (д.-грець. Μυκηναι) - древнє місто і фортеця в північній частині Арголіди (Пелопонес, південна Греція), за переказом побудоване Персеєм; один із великих центрів грецької культури кріто-мікенської доби. В III-му тис. до н. е. невелике поселення, а з XVII ст. до н. е. столиця однієї з держав ахейців. Розквіт Мікен доводиться на 1400-1200 рр. до н. е. Близько 1200 до н. е. місто загинуло від пожежі. Під час розкопок (з 1876) знайдено палац, усипальні-толоси, величні стіни, будинки ремісників та ін.

Події багатьох міфів та легенд відбуваються в Мікенах та Арголіді. Назву місто отримало нібито тому, що, коли Персея мучила спрага, на цьому місці виріс гриб (mykos) і з нього потекла вода. Величні стіни побудували кіклопи (кіклопічні стіни). Місто вважалося місцем перебування нащадків Даная, пелопіди, при яких посилився сусідній Аргос, який підпорядкував собі Мікени. В Мікенах царювали Еврістей, та його син Агамемнон.