Народно-демократична партія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Народно-демократична партія — українська політична партія.
Створена на Установчому з'їзді в Києві 24 лютого 1996 року внаслідок об'єднання Партії демократичного відродження України, Трудового конгресу України, Союзу підтримки Республіки Крим, Союзу українського студентства, організації "Нова Хвиля", політичних клубів "Нової України" та Асоціації молодих українських політиків та політологів. Зареєстрована 30 травня 1996 року. З моменту заснування НДП очолював Анатолій Матвієнко, якого Леонід Кучма 31 серпня 1996 року призначив головою Вінницької обласної адміністрації.
Після I з'їзду партії 24 лютого 1996 року спостерігалося швидке чисельне зростання лав НДП. У червні 1997 року II з'їзд Народно-демократичної партії констатував, що Україна все ще перебуває в стані глибокої системної кризи, і поклав політичну відповідальність за це на Кабінет Міністрів України(безпосередньо на Прем'єр-міністра Павла Лазаренка) і звернувся до Президента України з вимогою його відставки. Після відставки Павла Лазаренка в червні 1997 року уряд України очолив член Політвиконкому НДП Валерій Пустовойтенко, хоча однорідний партійний чи коаліційний уряд сформувати не вдалося. Разом з тим, партійність прем'єр-міністра за відсутності партійної команди мала далекосяжні наслідки. Відповідальність за стан справ у країні була покладена на НДП.
На виборах у Верховну Раду в 1998 році партія отримала 5,01%голосів і 17 мандатів за партійним списком, ще шість кандидатів партії були обрані в одномандатних виборчих округах. Але вже в парламенті склад фракції швидко зріс до 89 осіб.
На осінь 1998 року в партії сформувалося два крила: опозиційне до курсу президента Леоніда Кучми (А. Матвієнко, В. Філенко, Т. Стецьків) та пропрезидентське (В. Пустовойтенко, А. Толстоухов, Є. Кушнарьов). I етап IV з'їзду НДП, який розпочав свою роботу 22 листопада 1998 року, ухвалив нову редакцію Статуту партії та Концепцію вимог НДП до кандидата в Президенти України на виборах у жовтні 1999 року. Представники "опозиціонерів" в НДП запропонували Кучмі підписати угоду з партією про те, на яких умовах партія його підтримає. Але той відмовився, заявивши, що обирається народом і підзвітний народові, а не окремій партії. На II етапі (14-15 травня 1999 року) IV з'їзд НДП проголосувала за підтримку Кучми. А. Матвієнко склав із себе повноваження Голови НДП і вийшов із партії. Разом із ним з НДП вийшли також В. Філенко, О. Ємець, Т. Стецьків, А. Білоус, Б. Безпалий, К. Ситник, Ю. Сахно, С. Подгорний, І. Коліушко та частина пересічних партійців. З'їзд задовольнив прохання А. Матвієнка і одноголосно обрав головою Народно-демократичної партії Пустовойтенка, на той час прем'єр-міністра України. Щоправда, після перемоги Кучми на президентських виборах Пустовойтенко не був перезатверджений парламентом на цій посаді.
На парламентських виборах 2002 року за блок "За Єдину Україну!", до якого входила НДП, проголосувало 11,77% виборців, що дало можливість створити суто партійну фракцію у складі 18 депутатів. Під егідою НДП створені Всеукраїнське жіноче народно-демократичне об'єднання "Дія", Народно-демократична ліга молоді та Всеукраїнська екологічна ліга. У березні 2001 року при НДП створена "Народно-демократична асоціація депутатів "Довіра" на чолі з Людмилою Супрун.
У виборах 2006 року НДП брала участь в складі "Блоку народно-демократичних партій", але не подолала 3-відсотковий бар'єр. Взявши відповідальність за поразку на себе Валерій Пустовойтенко заявив про складання з себе повноважень лідера партії. Замість нього партію очолила Людмила Супрун.
Центральний друкований партійний орган - "Україна і світ сьогодні".
Своєю ідеологією НДП оголошує соціал-лібералізм і "народну демократію". Однак велика частина експертів вважає її "позаідеологічною" організацією, що представляє інтереси чиновництва, переважним чином відставленого внаслідок кадрових перепризначень у 1999-2005 рр. В політологічній літературі 1996-2000 рр. НДП називалася взірцем "партії влади" в пострадянському суспільстві.
