Наукове Товариство імені Шевченка
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Науко́ве Товари́ство ім. Шевче́нка — академічна організація, утворена в 1873 у м. Львові, зліквідована "радянською владою" у 1939, але відновлена у 1947 в Західній Європі та США (де відома як Shevchenko Scientific Society), а з 1989 відновила діяльність і на території України (має обласні відділення тощо).
[ред.] Історія товариства
Наукове товариство ім. Шевченка (НТШ) - перша українська національна академія наук. Товариство створене в 1873 р. у Львові за ідеєю подвижників відродження Сходу і Заходу України, розшматованої на той час двома чужинецькими імперіями - Росією та Австро-Угорщиною. Об'єктивні передумови для виникнення Товариства в столиці Галичини створював стимульований Шевченковою духовною спадщиною поступ українського національного відродження за обставин заборон українського розвитку на теренах царської Росії (зокрема після Валуєвського циркуляру 1863 р.) та більш ліберального ставлення до українства в Австро-Угорській імперії. Це була перша в українській історії суспільна установа, яка, сповідуючи Шевченкові ідеї служіння Україні, присвоїла собі Його ім'я (початкова назва інституції - Товариство ім. Шевченка): Після першого етапу розвитку, пов'язаного з розбудовою видавничої літературної діяльности Товариство за оновленим статутом, прийнятим у 1892 р., перетворюється в справжню багатопрофільну академію наук (з незмінним пріорітетом до проблем українознавства).
Упродовж більшої частини історії НТШ його структуру визначали три секції: Історично-філософська, Філологічна та Математично-природописно-лікарська. Від 1892 р. з появою першого тому "Записок НТШ" а далі й інших серійних наукових збірників, розпочалася наукова розбудова Товариства. Особливий науковий та організаційний поступ здійснено під головуванням Михайла Грушевського (1897-1913): великого розмаху набрав випуск численних серійних і монографічних видань, придбано декілька великих будинків, розпочато створення музеїв, бібліотеки та архівів. Академічний статус Товариства закріплено запровадженням елітарного корпусу провідних вчених - дійсних членів НТШ, до якого крім видатних подвижників української науки приєднано велику когорту славетних вчених Європи. У цей період появилось ряд фундаментальних збірників та монографій, пов'язаних зі студіями української історії, словесності та етнографії (зокрема багатотомна "Історія України-Руси" Михайла Грушевського). Інтелектуально-організаційне осердя НТШ в період тогочасного дуже плідного етапу діяльности Товариства, створювала "золота трійця" в особі Михайла Грушевського (голова Товариства, історик), Іван Франко (голова Філологічної секції) та Володимир Гнатюк (науковий секретар, наукові зацікавлення - фольклор і етнографія). Перша світова війна радикально змінила долю НТШ. В час нетривалої російської окупації Львова (1914-15) Товариство було закрите, знищені його колекції та друкарня. Також наступне післявоєнне відродження НТШ проходило в умовах польських репресій та економічної дискримінації. Проте Товариство продовжувало свою діяльність, виходили "Записки НТШ" та інші збірники. Набули значної ваги наукові напрямки пов'язані зі стислими науками, формувалися нові музеї та природні заповідники. Вийшла друком перша Українська Загальна Енциклопедія. Набула особливого світового значення бібліотека україніки НТШ.
В 1940 р. після приходу у Львів більшовиків Товариство було розгромлене, його музеї та колекції розчленовані між різними установами, окремі діячі репресовані та навіть фізично знищені (Р. Зубик, К. Студинський, П. Франко, В. Старосольський, І. Фещенко-Чопівський).
Проте вже після війни численні діячі НТШ, що подалися в еміґрацію, на своєму з'їзді в Баварії у 1947 р. відновили діяльність НТШ. У зв'язку з міграцією переміщених осіб у різні країни вільного світу в діаспорі утворилося чотири краєві центри НТШ: в США (з 1947 р.), Канаді (1949) та Австралії (1950); західноєвропейський осередок НТШ переселився в Сарсель під Парижем, де під проводом проф. В. Кубійовича сформувався Інститут Енциклопедії Українознавства. Упродовж останніх п'ятидесяти років діаспорні крайові Центри НТШ достойно представляли у світі вільну українську науку, в першу чергу українознавство. В період так зв. перебудови і з наближенням розвалу СРСР вчені Львова - 21 жовтня 1989 р. відновили діяльність НТШ в Україні, як суспільного сектора української науки. Упродовж років нової Української незалежности НТШ перетворилося в загальноукраїнську суспільну академію з центром у Львові. Діяльність Товариства охоплює 6 наукових секцій та 35 комісій, а також 15 територіальних осередків, переважно в обласних центрах України. У частково відзисканих будинках розташована адміністрація Товариства, бібліотека, сесійні приміщення, Дослідно-видавничий центр НТШ, що включає комп'ютерний осередок, друкарню та "Українську книгарню наукового Товариства ім. Шевченка". Найвагомішим здобутком відродженого Товариства є активна видавнича діяльність, вона включає випуск численних серійних видань, зокрема "Записок НТШ".
[ред.] НТШ 1873-1939 Особистості
Поза всяким сумнівом, Наукове товариство ім. Шевченка виникло і розвивалось як соборне явище Сходу і Заходу України. Ініціативу його створення на підавстрійських теренах в Галичині пов'язують насамперед з іменами історика Володимира Антоновича і письменника Олександра Кониського, хоча статутно членами засновниками могли стати лише галичани. Серед останніх чільне місце належить Корнилу Сушкевичу (перший голова Товариства), о. Степанові Качалі, Омеляну Огоновському, Юліянові Романчукові.
Меценатами Товариства (в першу чергу його друкарні) стали придніпрянці Дмитро Пильчиков, Єлизавета Милорадович-Скоропадська, Михайло Жученко. Найвизначнішими фундаторами будівель Товариства були Василь Симиренко, Павло Пелехін, Євген Чикаленко, Теофіл Дембіцький. Чільні діячі Товариства на першому етапі його діяльности: Корнило Сушкевич, Омелян Огоновський, Сидор Громницький, Олександр Барвінський. Останній, разом з Юліяном Целевичем, ініціював трансформацію Товариства в наукову академію. На цьому наступному етапі діяльности НТШ виплекало і згуртувало цілу плеяду вчених, що створили фундамент сучасного українознавства. В рамках Історично-філософської секції під проводом Михайла Грушевського виросла значна історична школа. Це насамперед Степан Томашівський, Іван Джиджора, Іван Крип'якевич, Мирон Кордуба.
До когорти вчених-правників та суспільників належали Кость Левицький, Володимир Охримович, Володимир Старосольський, Станіслав Дністрянський, Михайло Лозинський, Василь Панейко. Філологічна секція крім Івана Франка мала особливо багато видатних вчених. Серед них Омелян Огоновський, Степан Смаль-Стоцький, Микола Сумцов, Кирило Студинський, Сергій Єфремов, Василь Щурат, Євген Тимченко, Михайло Возняк, Іван Зілинський, етнологи Володимир Гнатюк, Федір Вовк, Олександр і Філарет Колесси, Володимир Шухевич, Іларіон Свєнціцький.
Особливо цікавим був розвиток третьої секції, що охоплювала широкий спектр стислих наук, починаючи від математики до медицини і в рамках якої вперше, в нашій історії почато генерування україномовного наукового продукту в сфері стислих наук. Тут яскраво виділяються імена математика Володимира Левицького, природодослідників Івана Верхратського, Івана Раковського та Миколи Мельника, славетного електротехніка Івана Пулюя, світової слави біохеміка і водночас парламентського діяча Івана Горбачевського, лікаря Євгена Озаркевича. Світовий рівень діяльности НТШ підтверджує участь його делегатів у міжнародних конференціях (Прага, Париж, Варна, Софія, Санкт-Петербург), а також численні дійсні члени НТШ чужинці. Серед них Альберт Айнштайн, Олекандр Брікнер, Ян Бодуен де Куртене, Давид Ґільберт, Альфред Єнсен, Раймунд Кайндль, Фелікс Кляйн, Андре Мазон, Томаш Масарик, Любор Нідерле, Макс Планк, Олексій Шахматов, Ватрослав Ягич та інші. Не зважаючи на складні політичні та економічні обставини польської окупації у міжвоєнний період, діяльність НТШ успішно розвивали історики Іван Крип'якевич, Мирон Кордуба, філологи Василь Сімович, Михайло Возняк, Кирило Студинський, Василь Щурат.
Появилися видатні особистості в нових напрямках стислих наук: Іван Фещенко-Чопівський (металургія), Володимир Кучер, Олександр Смакула, Зенон Храпливий, Василь Стасів (фізика). На новий рівень вийшла географічні студії під проводом Володимира Кубійовича. Засновником модерної енциклопедичної справи слід вважати проф. Івана Раковського.
[ред.] Видавнича справа
Усвідомлюючи особливу відповідальність за поширення українського друкованого слова (яке було заборонене в підросійській Україні) Товариство з самого початку свого існування приступило до видання на власній поліграфічній базі книг українського письменства. Слід вважати особливою роль Товариства у становленні чільних загальнонаціональних часописів: щоденної газети "Діло" (з 1880 р.), двохтижневика "Зоря" (1885-1897) та "Літературно-науково вістника" (1898-1913). Головним серійним виданням НТШ за усіх періодів його існування стали "Записки НТШ" (ЗНТШ) засновані у 1892 р., до розбудови яких особливо приклався Михайло Грушевський (під редакцією М. Грушевського вийшло 107 томів ЗНТШ). Крім ЗНТШ також розпочато цілий ряд інших серійних видань. У 1895 році започатковано серійний збірник "Жерела до історії України-Руси" (усього 22 томи), "Пам'ятки українсько-руської мови і літератури" (8 томів), "Етнографічний збірник" (40 томів), "Матеріали до українсько-руської етнології" (22 томи), "Студії з поля суспільних наук та статистики", "Часопись правнича і економічна". Крім того виходили "Збірник Історично-філософської секції", "Збірник Філологічної секції") та інші серійні видання. В 1897 р. вперше в історії українського народу з'явилося україномовне серійне видання в галузі природничих та технічних наук - "Збірник Математично-природописно-лікарської секції", а також далі окремо "Лікарський збірник". У цих виданнях провідні діячі НТШ закладали основи української наукової, медичної і технічної термінології. Під редакцією Володимира Гнатюка, наукового секретаря НТШ, з 1900 р. почав виходити інформаційний квартальник про діяльність Товариства "Хроніка НТШ", одночасно українською та німецькою мовами. До популяризації українських письменників до Першої світової війни особливо причинилося книгозбірня НТШ в рамках "Українсько-руської бібліотеки". Серед перших монографічних праць діячів Товариства слід назвати "Studien aus dem Gebiete Ruthenisher Sprache" Омеляна Огоновського, "Тарас Шевченко - Грушівський, хроніка його життя", Олександра Кониського, у двох томах. Головною фундаментальною монографічною працею створеною в НТШ слід вважати "Історію України-Руси" Михайла Грушевського - 8 томів якої появилось упродовж його діяльности в НТШ. Серед численних монографічних студій діячів Товариства, що були опубліковані вперше в збірниках НТШ, слід назвати серію праць Івана Франка, Володимира Гнатюка, п'ятитомник В. Шухевича "Гуцульщина". Наслідком спільної праці подвижників НТШ стала перша "Українська Загальна Енциклопедія" під редакцією І. Раковського "Велика історія України" та "Історія Українського Війська" з видавництва І. Тиктора. В 1937 р. серед численних праць Ґеографічної комісії НТШ вийшов "Атлас України та сумежних країв" під редакцією Володимира Кубійовича. У 30их роках напередодні нової світової війни зросла функція НТШ, як видавця часописів культорологічного спрямування. Серед них "Українська книга" (з 1937 р.), "Українська музика" (з 1939 р.) журнал "Сьогочасне і минуле" (1939 р.). Загальний видавничий доробок НТШ за станом на вересень 1939 складав майже 1200 томів збірників, монографій, часописів тощо. Про науковий рівень праць НТШ як академічного центру української славістики засвідчував широкий обмін виданнями з науковими установами і бібліотеками на усіх п'яти континентах. Так наприклад у 1909 р. такий обмін здійснився з 244 установами в 28 країнах світу (зокрема з 22 центрами в США). Єдиною у своєму роді світовою скарбницею української культури стала бібліотека НТШ. За станом на 1939 р. вона налічувала 350 тис. Одиниць (книг, часописів, стародруків, рукописів - в тому числі унікальних збірок української періодики ХІХ ст.). На цей час в складі НТШ сформовано п'ять паритетних музейних збірок (археологічна, етнографічна, мистецька, природнича, також окремо музей воєнно-історичних пам'яток). Наукові здобутки НТШ як загальнонаціональний фактор
Якщо подивитися на здобутки НТШ узагальнено, то насамперед треба ствердити, що Товариство, численні покоління його діячів, у своїх працях розбудували систему українознавчих знань у сфері історії, мови, літературознавства, етнографії, фольклористики, географії, антропології та інших дисциплін, зафіксували й науково опрацювали безцінну багатовікову спадщину українського народу в контексті плюралістичного слов'янознавства як проблеми окремого народу. Ще у 80-х роках ХХ століття Омелян Огоновський, а далі й Степан Смаль-Стоцький, у мовознавчих працях Товариства науково довели окремішність української мови в середовищі рівноправних слов'янських мов та безпідставність тверджень імперських мовознавців про діалектний рівень нашої мови. Михайло Грушевський, довголітній голова НТШ, у своїх історичних студіях, зокрема, у схемі руської історії, науково арґументував окремішність українського історичного процесу, його пряму спадкоємність від Київської княжої держави. Ці праці були об'єктом шаленої нагінки і спротиву, як зі сторони імперських російських істориків, так і пізніше з боку більшовиків, що з позицій імперського екстремізму, замаскованого під радянську інтернаціональну ідеологію, відмовляли українцям у праві на власний національний і державний розвиток. Унаслідок титанічної праці в НТШ великої когорти етнографів, фольклористів та географів (В. Гнатюк, Ф. Колесса, Ф. Вовк, С. Рудницький, В. Кубійович та інші) була показана етнічна соборність українських земель, яка витримала випробування століть, незважаючи на нашу хронічну бездержавність та вікове розчленування українських земель під різними окупаціями; були встановлені і демографічно описані етнічні обшири українських земель. НТШ ще з кінця XIX століття послідовно впроваджувало українську мову в наукові праці не тільки з питань українознавства, а й стислих наук, було промотором формування наукової термінології та української наукової мови. Вчені НТШ здійснили особливий внесок у вироблення єдиних правописних норм української мови. НТШ співавтор першого загальноукраїнського правопису. Діяльність Товариства з перших років праці мала чітко окреслене націотворче та націозахисне спрямування. Скеровані на Схід друковані видання Товариства створювали ефективну протидію заборонам валуєвського і емського циркулярів, діячі НТШ від імени усієї інтелектуальної України представляли українство на міжнародних конґресах, а також на підросійських археологічних з'їздах, на ювілеї І. Котляревського тощо. Наукові середовища НТШ, його чільні діячі чинили постійний тиск на польські шовіністичні кола з метою утвердження української присутности в університеті, вони очолювали змагання за український університет в Галичині. Діячі НТШ відіграли провідну роль в діяльности Таємного українського університету та в обороні українського шкільництва. В час, коли більшовицьке правління над Східною Україною увійшло в стадію сталінської диктатури, НТШ у Львові залишалося єдиною загальноукраїнською академічною науковою установою, що представляло вільну наукову думку на українських землях, а також протидіяла процесам політичного та культурологічного етноциду в УРСР. Зібрані під егідою НТШ фонди стародруків, рукописів, часописів, книг, колекції українських старожитностей та фольклорної спадщини становлять золотий фонд україніки, мають особливий пріоритетний характер, оскільки є в переважній більшості хронологічно першими національними збірками, їх унікальність та загальнонаціональне значення зумовлене ще й тим, що подібні збірки були відсутні на Сході України, або були знищені войовничим російським більшовизмом і внаслідок воєнного лихоліття упродовж 30 і 40-их років XX ст. Наукове товариство ім. Шевченка за межами України
Досвід більшовицьких репресій 30-40-их років супроти національної орієнтованої інтелігенції спонукав численне членство НТШ до еміграції в кінці Другої світової війни, внаслідок чого значна переважна кількість дійсних членів НТШ опинилося на Заході в таборах переміщених осіб. Саме тут в Західній Німеччині у м. Берхтесґадені 30.06.1947 р. за початок В. Кубійовича та І. Раковського загальні збори членства відно та Австралії. Науковці, які обрали своїм місцем проживання європейські країни координують свою діяльність через Наукове товариство ім. Шевченка в Європі з центром в Сарселі біля Парижа. До 1985 р. його діяльністю керував проф. Володимир Кубійович, який розгорнув безпрецедентну наукову працю над створенням Енциклопедій Українознавства. Підсумком цієї праці є 4 багатотомні енциклопедії (2 українською мовою - разом 14 томів, та 2 англійською мовою - разом 8 томів). Згадані видання - величавий і об'єктивний національний паспорт українства. НТШ в Європі (голова - проф. А. Жуковський) координує діяльність українських вчених розсіяних в різних країнах: Франції, Німеччині, Великобританії, Польщі, Словаччині, Румунії та інших державах Європи за межами України. Наймасштабнішою слід визнати діяспорну діяльність Товариств США з головним центром у Нью Йорку, де у власному будинку розміщені канцелярія, бібліотека, архіви і конференційна база Товариства. НТШ в Америці (НТШ-А) підхопило наукову і видавничу естафету матірного НТШ, і достойно репрезентувало вільну наукову думку і державницькі аспірації українців упродовж 50-літньої повоєнної епохи більшовицької неволі в Україні. НТШ-А в діаспорі зберегло структуру членства за секціями. Воно додало до скарбниці українознавства понад 50 томів Записок НТШ. Значним є доробок у рамках "Бібліотека українознавства", здобули велику популярність десятки томів "Українського Архіву" з краєзнавчо-мемуарними матеріалами про західноукраїнські регіони. Самовіддано працювали в системі Товариства, Микола Чубатий, Роман Смаль-Стоцький, Матвій Стахів, Григор Лужницький, Василь Лев, Осип Андрушків, Роман Осінчук, Ярослав Падох, Василь Ленцик, Леонід Рудницький та інші. Важливим новим дослідно-видавничим проектом НТШ А є "Енциклопедія Української Діяспори", який здійснюється під редакцією проф. Василя Маркуся. Враховуючи територіальну розпорошеність подвижників праці НТШ на теренах США утворені Осередки НТШ в Чикаго, Філядельфії, Вашингтоні, Детройті, Клівленді, Пітсбургу. Одним із чільних конференційних проектів НТШ-А є щорічні Шевченкознавчі конференції, яких проведено вже 23! Під сучасну пору НТШ-А (голова Л. Онишкевич) системно здійснює акції, пов'язані з підтримкою в Україні стратегічних видавничих проектів в сфері об'єктивного українознавства. Центром Наукового товариства ім. Шевченка в Канаді (НТШ-К) є Торонто. З часу свого заснування (1949) НТШ-К веде суттєву конференційну діяльність, під егідою Товариства вийшло десятки томів праць і збірників. В когорті діячів НТШ-К післявоєнного періоду Євген Вертипорох, Ярослав Пастернак, Ярослав Рудницький, Богдан Стебельський, Володимир Мацьків та десятки вчених молодшої генерації. Товариство має територіальні Осередки НТШ в Едмонтоні, Оттаві, Монтреалі. Упродовж чотирьох десятиліть організаційну та суспільну діяльність проводив ще один діяспорний центр НТШ на Австралійському континенті, де діяли осередки в Сиднеї, Мельборні, Канберрі, та Аделаїді. Враховуючи вичерпання наукових сил з середовищ повоєнної еміграції під сучасну пору тут діяльність НТШ здійснюється спільно з Асоціацією україністів Австралії, і зосереджується навколо університетів Мельборна і Сиднею. З 1955 р. діяльність діяспорних центрів НТШ координується Головною Радою НТШ, яка після приєднання до її діяльности головної краєвої структури Товариства в Україні перейменована у Світову Раду Наукових товариств ім. Шевченка. Її Генеральний секретаріат статутно перенесений назавжди в Україну.
P.S. "...Саме тут в Західній Німеччині у м. Берхтесґадені 30.06.1947 р. за початок В. Кубійовича та І. Раковського загальні збори членства відно та Австралії...." як це розуміти?
[ред.] Діяльність у новій Україні
Поза всяким сумнівом материкова Україна з її великим науковими ресурсами, з традиційним головним центром у Львові, спроможна забезпечити найкращі умови для відродження і розвитку Наукового товариства ім. Шевченка. Під сучасну пору НТШ в Україні об'єднує понад 1400 вчених, які зосереджені в 6 секціях та 35 різнопрофільних комісіях, що надає Товариству універсальний академічний статус. Загальнодержавний характер Товариства забезпечує 15 територіальних Осередків НТШ серед них в Києві, Харкові, Черкасах, Сімферополі, Донецьку, Луцьку, Ужгороді, Чернівцях, Івано-Франківську, Тернополі. Науковою серцевиною Товариства є корпус дійсних членів НТШ до якого на новому етапі діяльности Товариства (від 1989 р.) обрано 125 вчених. Основним науковим форумом Товариства є березнева Наукова сесія НТШ, тривалістю до одного місяця, в якій беруть участь до 500 науковців. З 1990 по 2003 р. вже відбулося 14 таких наукових сесій. Товариство щорічно проводить також загальноукраїнські або міжнародні конференції, серед яких, зокрема, варто відзначити: Конференцію до 125-ліття М. Грушевського; Географічну міжнародну конференцію пам'яті В. Кубійовича; Конгрес до 125-ліття НТШ. Конференції присвячені визвольним змаганням українців в Другій світовій війні, українсько-польським взаєминам та НТШ. Крім українознавчих конференцій проведено ряд форумів в різних ділянках стислих наук, зокрема з фізики, комп'ютерних наук, екології, матеріалознавства тощо. Найбільш продуктивною сферою праці НТШ в Україні є видавнича діяльність. Головним серійним виданням НТШ є "Записки НТШ". Під незмінною редакцією наукового секретаря НТШ Олега Купчинського відроджене Товариство видало 25 томів "Записок НТШ" з різних проблем українознавчої гуманістики. Започаткований у 1892 р. "Записки НТШ" наближаються неухильно до свого великого видавничого ювілею, яким стане випуск 250 тому, цього найпрестижнішого за усі часи українознавчого серійного збірника, який вивів на шлях наукової вічності його довголітній редактор (1895-1913) Михайло Грушевський. Здобутки вчених в ділянці стислих наук публікуються в "Працях НТШ". Крім того створено ряд збірників окремих комісій, зокрема, "Лікарський збірник" (11 томів), "Фізичний збірник" (5 томів), "Екологічний збірник" (4 томи). Вийшли численні збірники пов'язані з проведеними конференціями і конгресами. В серії "Українознавча бібліотека НТШ" друкуються монографії чільних вчених Товариства, а також праці з гостроактуальних проблем української історії та культури. Неперервний характер має теж випуск нових праць в серії "Визначні діячі НТШ" та "Мемуарна бібліотека НТШ". НТШ в Україні завершило перевидання 11-томної "Енциклопедії Українознавства" під редакцією В. Кубійовича. За дорученням Світової Ради НТШ по лінії її генерального секретаріату НТШ в Україні забезпечує випуск інформаційного щорічника "Хроніка НТШ" та журналу "Вісник НТШ". У видавничому доробку нового НТШ за роки незалежності більше двохсот власних видань і ще понад сто - у співпраці з іншими установами України та діаспори. НТШ в Україні має суттєві здобутки у відбудові своєї матеріальної і виробничої бази. В межах відзисканої частини приміщень в колишніх будинках НТШ розміщено конференційні зали та нову бібліотеку Товариства (40 тис. томів). Створений при Товаристві Дослідно-видавничий центр НТШ (ДВЦ) включає комп'ютерний осередок, дільницю оперативної поліграфії та Книгарню НТШ. Зберігаючи поліграфічну традицію, що сягає ще 1873 р., Товариство вводить до ладу власну повномасштабну друкарню та переплетню. На жаль, не зважаючи на цілеспрямовану державотворчу наукову діяльність Товариства, вона здійснюється без якої-небудь державної бюджетної підтримки, винятково за рахунок патріотичних спонсорів та діяльности виробничих підрозділів ДВЦ НТШ.
[ред.] Голови Наукового товариства ім. Шевченка у Львові:
- Корнило Сушкевич (1873-1885)
- Сидір Громницький (1885-1887, 1889-1891)
- Дем'ян Гладилович (1887-1889, 1891-1892)
- Юліан Целевич (1892-1893)
- Олександр Барвінський (1893-1897)
- Михайло Грушевський (1897-1913)
- Степан Томашівський (1913-1918)
- Василь Щурат (1919-1923)
- Кирило Студинський (1923-1932)
- Володимир Левицький (1932-1935)
- Іван Раковський (1935-1940)
- Олег Романів (1989-2005)
- Олег Купчинський (від 2005)
[ред.] Донецьке відділення НТШ
Історія НТШ-Донецьк починає свій відлік з 24.05.1997, коли відбулися Установчі збори відділення, на яких були присутні науковці донецьких вузів та відділення НАНУ. Головою Донецького відділення НТШ обрано д.т.н., проф. Донецького національного технічного університету Володимира Білецького, вченим секретарем – к.ф.н., професора, керівника Донецького відділення Центру гуманітарної освіти НАН України Ігоря Паська.
За період 1997-2006 рр. відділення виросло до 60 чол., увібравши в себе відомих вчених, провідних фахівців регіону з історії, філософії, мовознавства, літературознавства, хімії, медичних наук, гірництва. Специфікою утворення і роботи Донецького НТШ є те, що воно виникло і функціонує при тісній співпраці з базовою ресурсною дослідницько-видавничою громадською організацією "Український культурологічний центр" (УКЦентр).
У 2001 р. заснований «Донецький вісник НТШ». За період 2001-2006 рр. вийшло друком 15 томів Вісника. Рубрики: політика, філософія, психологія, історія, мова, література, гірничі науки, техніка, хімія, медицина. ISSN 1728-9572.
У 2001 р. разом з Донецьким відділенням Центру гуманітарної освіти НАНУ та УКЦентром Донецька заснований збірник «Проблеми сучасного підручника середньої і вищої школи “. Друком вийшло 3 томи. ISSN 1810-4126.
У 2004 р. засновано “Хроніку Донецького НТШ”. ISSN 1814-1617.
Суттєвими є результати дослідницько-видавничої роботи Донецького відділення. За період 1997-2006 рр. підготовлено і видано понад 50 монографій, навчальних посібників, біобібліографічних видань. Серед цих видань особливе значення мають: В галузі гуманітарних наук: 1. Монографія І.Т.Паська та Я.І.Паська “Громадянське суспільство та національна ідея”(1999); 2. Посібник “Українська та зарубіжна культура” групи авторів(2001); Монографія В.Пірка “Заселення степової України в ХУІ-ХУІІІ ст.”(1998). У галузі природничих наук: “Гірничий енциклопедичний словник”, тт. І, ІІ та ІІІ (2001, 2002, 2004 рр.). “Словник…” є основою української національної терміносистеми в гірничій галузі. На його базі з 2004 р. починає видаватися "Мала гірнича енциклопедія" (загальна кількість статей - 18000).
Головна мета організації – розвиток і координація на міжгалузевій основі наукових досліджень, які будуть сприяти збагаченню духовної та матеріальної культури українського народу, розбудові Української Держави.
Сайт НТШ-Донецьк: http://www.iatp.donetsk.ua/~ntsh. У 2002 році НТШ-Донецьк зареєстровано як регіональний «Аналітичний центр» на всеукраїнському сайті «Аналітичні центри України» http://www.intellect.org.ua. E-mail: ukcdb@stels.net Адреса: вул. Артема, 45, Донецьк, 83086. Тел. (062)337-04-80.
ПЕРЕЛІК ВИДАНЬ Донецького відділення НТШ та Донецького “Українського Культурологічного Центру”, (1997-2007)
1. Мазур П. Отчі світильники (Сторінки з історії школи і педагогічної думки в Україні епохи Відродження). Донецьк: УКЦентр. НТШ-Донецьк. 1997. – 104 с. Видано спільно з Українським культурологічним центром (м.Донецьк) 2. Колесникова Л. Стріла, що мчить до зір (поезія). Донецьк: УКЦентр. НТШ-Донецьк. 1997. – 68 с. Видано спільно з Українським культурологічним центром (м.Донецьк) 3. Цікава Україна (укладач Л.Оліфіренко). До уроків у школі. Донецьк: УКЦентр. НТШ-Донецьк. 1998. – 64 с. Видано спільно з Українським культурологічним центром (м. Донецьк) 4. Українська і зарубіжна культура. Навчальний посібник за ред. К. Заблоцької – Донецьк: Східний видавничий дім. 2001-2002. – 372 с. Посібник підготовлено у співпраці з Донецьким державним медичним університетом, Донецьким державним технічним університетом, Донецькою державною академією управління та інш. 5. Тлумачний гірничий словник / За заг. редакцією В.С.Білецького – Донецьк, 1998. – 446 с. Видано спільно з Донецьким національним технічним університетом. 6. Пірко В. Заселення Степової України у ХУІ-ХУІІІ ст. – Донецьк: УКЦентр, НТШ-Донецьк. – 1998. – 124 с. Видано спільно з Донецьким національним університетом. 7. Збірник програм курсів та факультативів з української літератури 9-11 класів / Упорядник В.Оліфіренко. – Донецьк, 1998. – 106 с. Видано спільно з Головним управлінням освіти Донецької облдержадміністрації. 8. Козак Мамай (Навчальний посібник-хрестоматія з української літератури/ Упорядники: В.Оліфіренко та В.Чумаченко. – Київ, Донецьк, Краснодар: УКЦентр, НТШ-Донецьк, 1998. – 224 с. Видано спільно з Краснодарським регіональним відділенням Міжнародної академії інформації. 9. Сергєєв П.В., Білецький В.С. Селективна флокуляція вугілля. – Донецьк: ДонНТУ, УКЦентр, НТШ-Донецьк. – 1999. – 136 с. Видано спільно з Донецьким національним технічним університетом. 10. Задніпровський О.І. Голод в історії України: короткий нарис (Х-ХХ ст.). – Донецьк: УКЦентр, НТШ-Донецьк, 1999. – 88 с. Видано спільно з Донецьким національним університетом. 11. Пасько Ігор, Пасько Ярослав. Громадянське суспільство і національна ідея (Україна на тлі європейських процесів. Компаративні нариси). – Донецьк: Східний видавничий дім. НТШ-Донецьк, 1999. – 184 с. Видано спільно з Центром Гуманітарної освіти НАН України) 12. Аверченко-Землянська О.В. Література рідного краю: творчість поетів Приазов'я. – Донецьк: Східний видавничий дім, газета “Приазовский рабочий”, 1999. – 255 с. Видано спільно з Інститутом післядипломної освіти та ін. 13. Башун О.В. Вплив маркетингу і фандрейзингу на трансформацію бібліотек. Донецьк: УКЦентр, НТШ, - 1999. - 204 с. Монографія. Підготовлена і видана разом з Донецькою обласною універсальною бібліотекою. Видання стало переможцем на форумі «Книжкова страва Донбасу-2000» в номінації «Ділова книга». 14. Башун О.В. Маркетинг і фандрейзинг у бібліотеках. Біобіліогр. покажчик / Донецька обл. універс. наук. бібл. – Донецьк: УКЦентр – НТШ-Донецьк, - 2000. – 60 с. 15. Футулуйчук В. Українська Галицька армія: військово-патріотичне виховання та вишкіл (1918-1920) / Наук. редактор Микола Литвин. – Донецьк: Східний видавничий дім, УКЦентр, НТШ-Донецьк, 2000. – 152 с. Видано спільно з Державним університетом “Львівська політехніка”. 16. Сушинський М. Філософські знання і релігійна віра у духовному житті студентів. Донецьк: Донецьке відділення НТШ, “Східний видавничий дім”, УКЦентр - 2000. – 32 с. Видано спільно з Донецьким національним університетом. 17. Просалова В. Поезія “Празької школи”. Навчальний посібник. – Донецьк: Веда, 2000. – 80 с. Видано спільно з Донецьким національним університетом. 18. Павло Байдебура. Вибрані твори. Спогади про письменника. Дослідження творчості (Укладач Ю.Байдебура. За заг. редакцією А.Загнітка) – Донецьк: Східний видавничий дім, 2001. – 220 с. Підготовлено і видано разом з Донецьким національним університетом, Донецьким інститутом післядипломної освіти. 19. Нікітін І.М., Сергєєв П.В., Білецький В.С. Селективна флокуляція вугільних шламів латексами. – Донецьк: ДонНТУ, Східний видавничий дім, НТШ-Донецьк – 2001. – 152 с. Видано спільно з Донецьким національним технічним університетом. 20. Піюнкіна А.В. 500 якісних задач з фізики. – Донецьк: Східний видавничий дім, НТШ-Донецьк, 2001. – 72 с. 21. Кравченко В., Красноносов Ю., Панченко П., Перепелиця А. Україна у 20-30-х роках ХХ ст. мовою документів та очевидців (навчальний посібник). – Донецьк: Східний видавничий дім, НТШ-Донецьк, 2002. – 268. Видано спільно з Кафедрою історії та українознавства Донецького інституту внутрішніх справ МВС України 22. Донеччина: голодомор 1932-1933 рр. (бібліографічний покажчик). – Донецьк, 2002, 12 с. Підготовлено і видано разом з Донецькою обласною універсальною бібліотекою. 23. Гірничий енциклопедичний словник. т. І. (за редакцією В.С.Білецького). - Донецьк: Східний видавничий дім. – 2001. – 514 с. 24. Гірничий енциклопедичний словник. т. ІІ. (за редакцією В.С.Білецького). - Донецьк: Східний видавничий дім. – 2002. – 632 с. 25. Вільнянський В. Катя Хом'як: в театрі і житті. Донецьк: Східний видавничий дім, НТШ-Донецьк, 2002. – 96 с. 26. Соболь В. 12 подорожей в країну давнього письменства (цикл статей з історії давнього українського письменства ІХ-ХУІІІ століть) – Донецьк: Східний видавничий дім. НТШ-Донецьк. – 2003. – 156 с. Монографія підготовлена разом з Центром гуманітарної освіти НАН України та кафедрою української філології Варшавського університету. 27. Білецький В.В. Виправлення девіантної особистості: філософський погляд. - Донецьк: Східний видавничий дім. НТШ-Донецьк. – 2003. – 156 с. Монографія є підсумковою роботою понад 4-річного дослідження автора. Підготовлена разом з Донецькою державною академія управління. 28. Пірко В.О. Заселення Донеччини у ХУІ-ХУІІІ ст. - Донецьк: Східний видавничий дім. НТШ-Донецьк. – 2003. – 182 с. Монографія є підсумковою роботою автора, яка об’єднує і узагальнює 33-річне дослідження теми. Підготовлена разом з Донецьким національним університетом. 29. Оліфіренко В.В. Підручник з української літератури: історія і теорія (монографія). - Донецьк: Східний видавничий дім. НТШ-Донецьк. – 2003. – 324 с. Підготовлена разом з Донецьким відділенням Центру гуманітарної освіти НАНУ. 30. Біляїв В.І. «На неокраянім крилі…». – Донецьк: Східний видавничий дім. НТШ-Донецьк, УК-Центр – 2003. – 348 с. 31. Самилін В.М., Білецький В.С. Спеціальні методи збагачення корисних копалин (курс лекцій). – Донецьк: Східний видавничий дім. НТШ-Донецьк – 2003. – 116 с. Підготовлено спільно з Донецьким національним технічним університетом. 32. Гірничий енциклопедичний словник. т. ІІІ. (за редакцією В.С.Білецького). - Донецьк: Східний видавничий дім. – 2004. – 756 с. 33. Мухопад М.Д. Рудниковий транспорт – Донецьк: Донецький національний технічний університет. НТШ-Донецьк – 2003. – 320 с. Електронний навчальний посібник для студентів, які навчаються за напрямком „Гірництво”. Підготовлено спільно з Донецьким національним технічним університетом на CD-дисках. 34. Пірко В.О. Заселення і господарське освоєння Степової України в XVI-XVIII ст. – Донецьк: Східний видавничий дім. НТШ-Донецьк. УКЦентр – 2004. – 224 с. Підготовлено спільно з Донецьким національним університетом. На Форумі «Книга і преса Донбасу-2004» книга одержала Диплом переможця в номінації «Суспільні і політичні науки» 35. Просалова В.А. Празька школа: хрестоматія прозових творів. – Донецьк: Східний видавничий дім. НТШ-Донецьк. УКЦентр – 2004. – 236 с. Книга видана у співпраці з ТУМ Чикаго та Канадським інститутом українських студій Альбертського університету. 36. Білецький В.С., Смирнов В.О. Технологія збагачення корисних копалин. – Донецьк: Східний видавничий дім. НТШ-Донецьк. – 2004. – 284 с. Навчальний посібник підготовлений разом з Донецьким національним університетом. Має гриф Міністерства освіти та науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. 37. Кравченко В., Добров П., Панченко П., Футулуйчук В., Красноносов Ю. Україна. 1920-1939 роки. Документи свідчать. - Донецьк: Східний видавничий дім. НТШ-Донецьк. – 2004. – 182 с. Навчальний посібник підготовлений разом з Донецьким національним університетом та Донецьким юридичним інститутом. Має гриф Міністерства освіти та науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. 38. Гордасевич Галина. Право на пісню (поезія). – Донецьк-Хабаровськ: Український культурологічний центр, видавн. “Ковчег”, 2003. – 288 с. Поетична збірка видана у подарунковому кишеньковому форматі і є унікальним виданням. 39. Міхеєва О. Кримінальна злочинність і боротьба з нею в Донбасі (1919-1929). Донецьк: Східний видавничий дім. НТШ-Донецьк. – 2004. – 248 с. Підготовлена НТШ-Донецьк у співпраці з Донецьким державним університетом управління. Видання монографії підтримане Американською Радою Наукових Товариств (АРНТ). 40. Мала гірнича енциклопедія. Т. 1 / За ред. В.С.Білецького. Донецьк: Донбас, 2004. – 640 с. Мала гірнича енциклопедія – універсальне тритомне довідкове видання у галузі гірничої науки та техніки. Містить описи близько 18 000 термінологічних та номенклатурних одиниць, в тому числі 1-й том – 6400 одиниць, які висвітлюють різні аспекти розвідки, видобування та первинної переробки твердих, рідких та газоподібних корисних копалин. Адресована спеціалістам – в першу чергу фахівцям-гірникам, геологам, науковцям, аспірантам, студентам гірничих та суміжних спеціальностей, а також широкому загалу інженерно-технічних працівників гірничих підприємств та читачам, які цікавляться освоєнням надр. У написанні статей Енциклопедії брали участь Національного гірничого університету, Донецького національного технічного університету, Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, Інституту “УкрНДІвуглезбагачення”, Українського державного інституту мінеральних ресурсів, Інституту фізико-органічної хімії та вуглехімії НАН України, Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України, Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт в гірничій промисловості (МакНДІ), Донбаського гірничометалургійного інституту, Криворізького технічного університету, наукових спілок та організацій - Академії гірничих наук України, Наукового Товариства ім. Шевченка, Української нафтогазової академії, інших наукових установ та організацій. Всі учасники і автори зазначені на перших сторінках видання. Видання випущене на замовлення Державного комітету телебачення і радіомовлення України за Програмою випуску соціально-значимих видань. 41. Туган-Барановський та державність України/ Матеріали наукової конференції. Донецьк: Донецький державний університет економіки, НТШ-Донецьк, Інститут економіко-правових досліджень НАНУ. Донецьк, 19-20 березня 2004 року. – 272 с. 42. Культурні зв’язки Донеччини з українським зарубіжжям/Матеріали науково-практичної конференції. Донецьк: Донецьке відділення Товариства “Україна-Світ”, Український культурологічний центр, НТШ-Донецьк, Донецька обласна універсальна бібліотека. Донецьк, 17 грудня 2004 р. – 236 с. 43. Пірко В., Литвиновська М. Соляні промисли Донеччини в XVII-XVIII ст. – Донецьк: Східний видавничий дім. НТШ-Донецьк. УКЦентр – 2004. – 224 с. Монографія підготовлена разом з Донецьким національним університетом. В монографії на базі архівних документів простежується розвиток соляних промислів Донеччини у в XVII-XVIII ст., їх роль у забезпеченні Лівобережної, Слобідської і частково Правобережної України, а також південно-західних провінцій Росії сіллю, формування вугледобувної та металургійної промисловості Донбасу. 44. Безкоровайний Василь Васильович. Музикант, композитор, деригент. 1880-1966. (Біобібліографічний покажчик)/Упорядник О.В. Башун - Донецьк: НТШ-Донецьк, Східний видавничий дім, Донецька обласна наукова бібліотека – 2005. – 40 с. 45. Кузьменко О. Поетика Василя Голобородька. – Донецьк: НТШ-Донецьк, Східний видавничий дім, – 2005. – 196 с. Монографія висвітлює основні аспекти індивідуальної поетики В.Голобородька. Подано огляд критичних і літературознавчих праць про творчість цього видатного українського поета. Розглянуто сюжетно-композиційну структуру творів, особливості їхньої суб’єктивної організації, роль фольклорних кодів, наскрізні, концептуальні образи-символи. 46. Білецький Віталій. Дослідження пенітенціарного психолога. Донецьк: НТШ-Донецьк, Східний видавничий дім. – 2005. – 40 с. У праці викладені результати польових психологічних досліджень автора під час роботи в установах виконання покарань в Україні у 1998-2000 рр. Для працівників пенітенціарних установ, науковців-пенологів, студентів, які опановують фах психолога та правознавця. 47. Коробко-Захарова А.М. Клас камерного співу (сопрано). Навчальний посібник. – Донецьк: Донецька державна музична академія ім. С.С.Прокоф’єва, КП “Східний видавничий дім”, Наукове Товариство ім. Шевченка (Донецьке відділення), 2005. – 142 с. Посібник містить методичні поради щодо репертуару класу камерного співу, аналітичні нариси кожного з запропонованих творів, спостереження та рекомендації до їх виконання. Видання призначене викладачам вокалу та студентам вищих музичних навчальних закладів. Навчальний посібник має гриф Міністерства культури і мистецтв України (протокол “ 525 від 10.08.2004). 48. Смирнов В.О., Білецький В.С. Фізичні та хімічні основи виробництва. Навчальний посібник. – Донецьк: Східний видавничий дім, НТШ-Донецьк, ДонНТУ - 2005. – 148 с. Розглянуті питання виникнення і розробки корисних копалин, їх збагачення, агломерації, брикетування, коксохімічного та металургійного виробництва, машинобудування, паливно-енергетичного комплексу та охорони навколишнього середовища. 49. Володимир Білецький. Схід України в інтеґративних процесах сучасного державотворення. – Донецьк: Бібліотека журналу “Схід”. – 2005. – 28 с. Доповідь на 6 Конґресі Міжнародної Асоціації Україністів, 25 червня-2 липня 2005 р. Донецьк. 50. Донецьке відділення Наукового товариства ім. Шевченка. Донецьк: НТШ. – 2005. – 16 с. (історія діяльності і видання). 51. Смирнов В.О., Білецький В.С. Гравітаційні процеси збагачення корисних копалин. Навчальний посібник. – Донецьк: Східний видавничий дім, НТШ-Донецьк, - 2005. – 300 с. Викладені теоретичні основи гравітаційного збагачення і гідравлічної кла-сифікації корисних копалин. Розглянуті принципові конструкції гравітацій-ного і класифікаційного обладнання, його технологічні характеристики, прави-ла вибо-ру і розрахунку. Описані технологічні схеми збагачувальних фабрик, які використовують гравітаційні процеси. Проект виконано у співпраці з Донецьким національним технічним університетом. 52. Просалова Віра. Текст у світі текстів Празької літературної школи. Монографія. / Науковий редактор М.К.Наєнко – Донецьк: Східний видавничий дім, 2005. – 344 с. У книзі простежується взаємодія текстів, виявляються інтертекстуальні зв’язки між творами письменників Празької літературної школи, їх попередників і сучасників, з’ясовуються форми і типи інтертекстуальності. Показано, що Празька літературна школа формувалася у контексті національної і світової традицій. Проект виконано у співпраці Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка, Канадського інституту українських студій та НТШ-Донецьк (макет монографії). 53. Володимир Біляїв. Доля і шлях (поезії). – Донецьк: Український культурологічний центр. Східний видавничий дім. - 2005. – 192 с. До четвертої збірки відомого українського поета Володимира Біляїва увійшли автобіографічна поема “Доля і шлях”, поезії, написані впродовж багатьох літ, а також переклади австралійської, американської, англійської, ірландської, італійської, російської, французької, шведської поезій. Практично всі вони друкуються вперше. 54. Слобожанська хвиля / (Навчальний посібник-хрестоматія з української літератури Північної Слобожанщини). Автори-упорядники: В.В.Оліфіренко та С.М.Оліфіренко. – Донецьк: Східний видавничий дім. – 2005. – 280 с. До книги увійшли твори українських письменників-слобожан із Білгородської, Курської і Воронезької областей Російської Федерації та твори митців слова, які життєвими обставинами були пов’язані з Північною Слобожанщиною. Період з ХУІІІ ст. по сьогодні. Подаються нариси про письменників Й.Горленка, Г.Сковороду, Л.Боровиковського, М.Костомарова, І.Череватенка, П.Барвінського, О.Коваленка, К.Буревія, Є.Плужника, В.Череватенка, М.Дикарєва, В.Єрошенка та інш. Представлені також твори російських письменників О.Кольцова, І.Буніна, В.Будакова, у художньому слові яких яскраво виражена українська тематика. Посібник підготовлено для уроків з літератури рідного краю, для позакласного і самостійного читання учнів старших класів, гуртків вивчення української мови і літератури. Він може бути корисним також студентам та науковцям, які вивчають українську літературу. 55. Мости в Україну / Укладачі: Володимир Білецький, Віра Боднарук, Богдан Боднарук. – Донецьк: Український культурологічний центр, НТШ-Донецьк, Східний видавничий дім. – 2005. – 116 с. Книга висвітлює сторінки з історії та діяльності Товариства української мови Чикаґо за 1990-2004 рр. 56. Від Дикого Поля до Донбасу // Спеціальний випуск “Українсь-ко-го світу” (число 4-6), Київ: Поліграфічний центр “Інтертехнологія”, 2005, 46 с. Спеціальний випуск науково-популярного часопису “Український світ” присвячений Донбасу. Підготовлений спільно редакцією цього журналу та наукового журналу “Схід”. З останнього залучено матеріали В.Пірка (“Найдавніші міста Донеччини”), Л.Шабловської (“Екологічні перспективи Донеччини”, “Ландшафтні парки Донбасу”), Г.Чумак (“Донбас музейний”), Є.Малахи (“Геральдика Донеччини”), О.Бугайова (“Трудар народної школи із Нескучного”), В.Терешенка (“Микита Шаповал – видатний просвітитель і педагог”), О.Цимбал (“Театральне життя Донбасу”), І.Дзюби (“Донбас – край українського слова”), В.Радчука (“Якби заговорив Тарас…”), В.Заблоцького (Декілька слів про донбаський менталітет”) та ін. У випуску на початку подано статті О.Шокала (шеф-редактор “Українського світу”) ”Культура особистості й культура нації” та В.Білецького (шеф-редактор “Сходу”) “Український культурологічний центр у Донецьку. 57. Валерій Кочуєв. Українське суспільство в процесі еволюції (Збірник статей). – Донецьк: Східний видавничий дім, Інститут ім. П.Орлика, НТШ-Донецьк, – 2005. – 140 с. Статті і нариси автора, який має великий досвід науково-викладацької, партійно-державної роботи, бізнесової діяльності, присвячені громадсько-політичним подіям в Україні доби незалежності. Книга адресована працівникам органів місцевого самоврядування, державним службовцям та всім, хто не байдужий до проблем становлення громадянського суспільства і місцевого самоврядування в Україні. 58. Білецький В.С., Смирнов В.О. Переробка і якість корисних копалин (курс лекцій). – Донецьк: Східний видавничий дім, Донецький національний технічний університет, НТШ-Донецьк, 2005. – 324 с. Викладені основні відомості щодо технології і процесів переробки і збагачення корисних копалин. Розглянуті принципові конструкції технологічного обладнання і його принцип дії. Викладені методи контролю при добуванні і переробці корисних копалин. Для студентів та фахівців гірничих спеціальностей. 59. Georg Agricola. Gespräch vom Bergwesen (Ґеорґ Аґрікола. Бесіда про гірничу справу). Пам’ятки історії гірництва та металургії. Факсиміле видання 1778 р. – Донецьк: Донецьке відділення НТШ, Редакція “Української гірничої енциклопедії”. – 2006. – 200 с. Додається електронна версія на CD-диску. Книга призначена для дослідників історії гірництва та перекладачів. 60. Біляїва Доротея та ін. Слово і відгомін (збірник рецензій на поетичну творчість Володимира Біляїва з нагоди 80-річчя поета). – Донецьк: Український культурологічний центр, Донецьке відділення НТШ – Донецьк. – 2006. – 152 с. 61. Володимир Білецький, Геннадій Гайко. Хронологія гірництва в країнах світу. – Донецьк: Донецьке відділення НТШ, “Редакція гірничої енциклопедії”, УКЦентр, 2006. – 224 с. У книзі що призначена для широкого кола читачів, які цікавляться історією техніки, гірництва і може бути використана як посібник для студентів гірничих спеціальностей, викладено основні хронологічні дати світової історії гірничої справи. Описана історія гірництва у майже 80 країнах. Книга містить унікальні ілюстрації і видається в Україні вперше. 62. Василь Терещенко. Події і люди Бахмутчини. – Донецьк: Східний видавничий дім, НТШ-Донецьк. – 2006. – 159 с. У книзі відомого донецького краєзнавця відтворено історію Бахмутського краю від початку його заселення до наших днів. 63. Василь Пірко. Галицьке село. Донецьк: Донецьке відділення НТШ – 2006. – 200 с. У монографічному дослідженні автор подає історичну ретроспективу галицьких сел початку ХХ ст. 64. Володимир Білецький. Актуальні напрямки розвитку Наукового товариства ім. Шевченка: погляд зі Сходу. – Донецьк: НТШ, - 20 с. Брошура містить доповідь на Науковій сесії НТШ у 2006 р. та інформацію про видання НТШ-Донецьк за період 1997-2005 рр. 65. Валентина Соболь. Не будьмо тінями зникомими. (Навчальний посібник для студентів філологічних спеціальностей). – Донецьк: Східний видавничий дім. – Донецьке відділення НТШ. – 2006. – 256 с. У посібнику подано аналіз творчості митців слова України та діаспори: Юрія Липи, Василя Пачовського, Володимира Сосюри, Марії матіос, Остапа Лапського, Володимира Яворівського, Володимира Дрозда, Михайла Стрельбицького, Віктора Савченка та ін. Окремий розділ становлять переклади уривків з праць Еви Томпсон та Джоната Куллера. Книга призначена для студентів філологічних факультетів вищих навчальних закладів України та всіх, хто цікавиться історією української літератури ХХ-ХХІ ст. 66. Володимир Білецький. Мовно-культурне поле Східної України (доповідь в рамках ІУ Всесвітнього Форуму українців у Києві 18-21 серпня 2006 р.). Донецьк: Український культурологічний центр, Донецьке відділення НТШ. – 2006. – 24 стор. 67. Галина Сімченко. Український культурологічний центр Донецька у співпраці зі світовим українством (доповідь в рамках ІУ Всесвітнього Форуму українців у Києві 18-21 серпня 2006 р.). Донецьк: Український культурологічний центр, Донецьке відділення НТШ. – 2006. – 24 стор. 68. Віра Боднарук, Володимир Білецький. Українські вечори в Українському Інституті Модерного Мистецтва Чикаґо, 1973-2006. – Донецьк: Український культурологічний центр, НТШ-Донецьк, ТУМ-Чикаґо – 2006. – 140 стор. Фоліо. Включає понад 50 нарисів про літературні вечори в УІММ протягом 1973-2006 років. 69. Папушин Ю.Л., Смирнов В.О., Білецький В.С. Дослідження корисних копалин на збагачуваність (навчальний посібник). Донецьк: Східний видавничий дім, НТШ-Донецьк – 2006. – 344 стор. Видання призначене для студентів спеціальності “Збагачення корисних копалин”, а також працівників дослідних лабораторій збагачувальних фабрик, науково-дослідних інститутів і геологічних організацій.
Серійні і періодичні видання
1. Серія: “Біобібліографія вчених Донбасу”
70. Вадим Володимирович Оліфіренко: Біобібліографічний покажчик / Укладач і редактор В.С.Білецький. – Донецьк: УКЦентр, НТШ-Донецьк, 1998. – 12 с. Видано спільно з Донецьким обласним Товариством української мови ім. Т.Шевченка 71. Феня Дмитрівна Пустова: Біобібліографічний покажчик / Укладач: В.Оліфіренко. Редактор: В.Просалова. - Донецьк: Донецький державний університет, НТШ-Донецьк - 1998. - 12 с. 72. Микола Семенович Федорчук: Біобібліографічний покажчик / Укладач: В.Оліфіренко. - Донецьк: Донецький державний університет, НТШ-Донецьк - 1999. - 12 с. 73. Володимир Стефанович Білецький: Біобібліографічний покажчик / Укладачі і відповідальні редактори: В.Оліфіренко, Ю.Світлий. – Донецьк: НТШ-Донецьк, Донецький державний технічний університет, 2000. – 36 с. 74. Анатолій Михайлович Федь. Біобібліографічний покажчик. – Донецьк: НТШ-Донецьк, 2005. – 12 с. 75. Юрій Герасимович Світлий. Біобібліографічний покажчик. – Донецьк: НТШ-Донецьк, 2005. – 20 с. 76. Валентина Олександрівна Соболь. Біобібліографічний покажчик. – Донецьк: НТШ-Донецьк, 2005. – 20 с. 77. Василь Олексійович Пірко. Біобібліографічний покажчик. – Донецьк: НТШ-Донецьк, 2005. – 24 с.
2. Донецький вісник НТШ (ISSN 1728-9572)
78. Донецький вісник НТШ. Т. 1. Донецьк: УКЦентр, НТШ-Донецьк. – 2001. – 108 с. Включає матеріали Березневої наукової сесії-2001 НТШ-Донецьк. 79. Донецький вісник НТШ. Т. 2. Донецьк: УКЦентр, НТШ-Донецьк. – 2002. – 220 с. Включає матеріали Березневої наукової сесії-2002 НТШ-Донецьк. 80. Донецький вісник НТШ. Т. 3. (хімія, технічні науки, науки про землю, медицина та психологія). – Донецьк: Східний видавничий дім. НТШ-Донецьк. – 2003. – 136 с. Включає матеріали Березневої наукової сесії-2003 НТШ-Донецьк. 81. Донецький вісник НТШ. Т. 4. (філософія, історія, мова та література). – Донецьк: Східний видавничий дім. НТШ-Донецьк. – 2003. – 284 с. Включає матеріали Березневої наукової сесії-2003 НТШ-Донецьк. 82. Донецький Вісник НТШ. т. 5. Донецьк: Східний видавничий дім. НТШ-Донецьк. – 2004. – 604 с. (включає матеріали Березневої наукової сесії-2004 НТШ, засідання якої відбулися у Донецьку, Луганську, Слов'янську, Краснодарі, Ялті). 83. Донецький Вісник НТШ. т. 6. – Донецьк: Східний видавничий дім. – 2005 - 232 стор. Включає матеріали Березневої наукової сесії-2005 НТШ, секції філософії, психології, політики, культури та педагогіки. Засідання відбулися у Донецьку, Слов'янську, Краснодарі. 84. Донецький Вісник НТШ. т. 7. – Донецьк: Східний видавничий дім. –2005. – 232 стор. Включає матеріали Березневої наукової сесії-2005 НТШ, секції мови та літератури. Засідання відбулися у Донецьку, Луганську, Слов'янську, Горлівці та Краснодарі. 85. Донецький Вісник НТШ. т. 8. – Донецьк: Східний видавничий дім. –2005. – 188 стор. Включає матеріали Березневої наукової сесії-2005 НТШ-Донецьк, секція історії. Засідання відбулися у Донецьку та Краснодарі. 86. Донецький Вісник НТШ. т. 9. – Донецьк: Східний видавничий дім. – 2005. – 200 стор. Включає матеріали Березневої наукової сесії-2005 НТШ-Донецьк, секції технічних наук, гірництва, хімії, медицини та біології. Засідання відбулися у Донецьку та Краснодарі. 87. Донецький Вісник НТШ. т. 10. – Донецьк: Донецьке відділення НТШ. – 2006 - 124 стор. Включає матеріали Березневої наукової сесії-2006 НТШ-Донецьк, секція хімії. Засідання відбулися у Донецьку. 88. Донецький Вісник НТШ. т. 11. – Донецьк: Український культурологічний центр. – 2006. – 252 стор. Включає матеріали Березневої наукової сесії-2006 НТШ-Донбас, секції мови та літератури. Засідання відбулися у Донецьку, Луганську, Слов'янську та Краснодарі. 89. Донецький Вісник НТШ. т. 12. – Донецьк: Український культурологічний центр. – 2006. – 256 стор. Включає матеріали Березневої наукової сесії-2006 НТШ-Донбас, секція історії. Засідання відбулися у Донецьку та Краснодарі. 90. Донецький Вісник НТШ. т. 13. – Донецьк: Український культурологічний центр. – 2006. – 228 стор. Включає матеріали Березневої наукової сесії-2006 НТШ-Донбас, секції філософії, культурології, політології, педагогіки. Засідання відбулися у Донецьку та Краснодарі. 91. Донецький Вісник НТШ. т. 14. – Донецьк: Східний видавничий дім. – 2006. – 112 стор. Включає матеріали Березневої наукової сесії-2006 НТШ-Донбас, секції біології, біофізіології, медицини та психології. Засідання відбулися у Донецьку. 92. Донецький Вісник НТШ. т. 15. – Донецьк: Східний видавничий дім. – 2006. – 160 стор. Включає матеріали Березневої наукової сесії-2006 НТШ-Донбас, секції наук про землю, гірництво, ґрунтознавство, економіка та соціологія. Засідання відбулися у Донецьку.
2. Проблеми сучасного підручника середньої і вищої школи (ISSN 1810-4126)
93. Проблеми сучасного підручника і посібника середньої і вищої школи (збірник наукових праць). Ред. колегія: В.Оліфіренко, В.Білецький, І.Пасько. Випуск 1. Донецьк – 2001. – 115 с. Спільно з Донецьким відділенням Центру гуманітарної освіти НАНУ, Лабораторією підручників та посібників Українського культурологічного центру. 94. Проблеми сучасного підручника і посібника середньої і вищої школи (збірник наукових праць). Ред. колегія: В.Оліфіренко, В.Білецький, І.Пасько, В.Саранчук. Випуск 2. Донецьк – 2003. – 160 с. Спільно з Донецьким відділенням Центру гуманітарної освіти НАНУ, Лабораторією підручників та посібників Українського культурологічного центру. 95. Проблеми сучасного підручника і посібника середньої і вищої школи (збірник наукових праць). Ред. колегія: В.Оліфіренко, В.Білецький, І.Пасько. Випуск 3. Донецьк – 2005. – 108 с. Спільно з Донецьким відділенням Центру гуманітарної освіти НАНУ, Лабораторією підручників та посібників Українського культурологічного центру.
4.Аналітично-інформаційний журнал “СХІД” (ISSN 1728-9343) (Шеф-редактор В.Білецький, редактор Г.Сімченко. З листопада 1997 р. виходить за підтримки НТШ спільно з Українським культурологічним центром, Центром Гуманітарної освіти НАНУ та Інститутом економіки промисловості НАНУ, з вересня 2005 р. – також спільно з Інститутом філософії НАНУ, Запорізьким національним університетом)
96. Число 16-17. Донецьк. – 1997. – 60 с. 97. Число 18-19. Донецьк. – 1998. – 60 с. 98. Число 20. Донецьк. – 1998. – 56 с. 99. Число 21. Донецьк. - 1998. – 64 с. 100. Число 22. Донецьк. - 1998. – 50 с. 101. Число 23. Донецьк. - 1998. – 72 с. 102. Число 24. Донецьк. - 1998. – 62 с. 103. Число 25-26. (спец. випуск “Освіта та наука Донбасу) Донецьк. - 1999. – 72 с. 104. Число 27. Донецьк. - 1999. – 66 с. 105. Число 28. Донецьк. - 1999. – 70 с. 106. Число 29. Донецьк. - 1999. – 58 с. 107. Число 30. Донецьк. - 1999. – 64 с. 108. Число 31. Донецьк. - 1999. – 64 с. 109. Число 32. Донецьк. - 2000. – 74 с. 110. Число 33. Донецьк. - 2000. – 84 с. 111. Число 34. Донецьк. - 2000. – 72 с. 112. Число 35. Донецьк. - 2000. – 66 с. 113. Число 36. Донецьк. - 2000. – 72 с. 114. Число 37. Донецьк. - 2000. – 72 с. 115. Число 38. Донецьк. - 2001. – 68 с. 116. Число 39. Донецьк. - 2001. – 76 с. 117. Число 40. Донецьк. - 2001. – 64 с. 118. Число 41. Донецьк. - 2001. – 60 с. 119. Спеціальний випуск “Донбас і українська діаспора” 120. Число 42. Донецьк. - 2001. – 90 с. 121. Число 43. Донецьк. - 2001. – 88 с. 122. Число 44. Донецьк. - 2002. – 76 с. 123. Число 45. Донецьк. - 2002. – 60 с. 124. Число 46. Донецьк. - 2002. – 72 с. 125. Число 47. Донецьк. - 2002. – 72 с. 126. Число 48. Донецьк. - 2002. – 60 с. 127. Число 49. Донецьк. - 2002. – 98 с. 128. Число 50. Донецьк. - 2002. – 70 с. 129. Число 51. Донецьк. - 2003. – 96 с. 130. Число 52. Донецьк. - 2003. – 110 с. 131. Число 53. (спец. випуск Донецького державного університету економіки і оргівлі) Донецьк. - 2003. – 76 с. 132. Число 54. Донецьк. - 2003. – 100 с. 133. Число 55. Донецьк. - 2003. – 80 с. 134. Число 56. (спец. випуск Таврійського національного університету)Донецьк. - 2003. – 92 с. 135. Число 57. Донецьк. - 2003. – 104 с. 136. Число 58. Донецьк. - 2003. – 96 с. 137. Число 59. Донецьк. – 2004. – 70 с. 138. Число 60. Донецьк. – 2004. – 76 с. 139. Число 61. Донецьк. – 2004. – 82 с. 140. Число 62. Донецьк. – 2004. – 64 с. 141. Число 63. Донецьк. – 2004. – 78 с. 142. Число 64. (спец. культурологічний випуск “Донеччина”). Донецьк. – 2004. – 40 с. 143. Число 65. Донецьк. – 2004. – 76 с. 144. Число 66. Донецьк. – 2004. – 100 с. 145. Число 67. Донецьк. – 2005. – 80 с. 146. Число 68. Донецьк. – 2005. – 78 с. 147. Число 69. Донецьк. – 2005. – 122 с. (Спеціальний випуск присвячений 10-річчю журналу “Схід”) 148. Число 70. Донецьк. – 2005. – 76 с. 149. Число 71. Донецьк. – 2005. – 110 с. 150. Число 72. Донецьк. – 2005. – 118 с. 151. Число 73. Донецьк. – 2006. – 104 c. 152. Число 74. Донецьк – 2006. – 100 с. 153. Число 75. Донецьк – 2006. – 110 с. 154. Число 76. Донецьк – 2006. – 102 с. 155. Число 77. Донецьк – 2006. – 112 с. 156. Число 78. Донецьк – 2006. – 116 с. 157. Число 9. Донецьк – 2007. – 104 с.
[ред.] НТШ в новому тисячолітті
Встановлення української державности, не зважаючи на сучасний кризовий стан її інститутів та суспільства, а також успадкована від минулої тоталітарної системи інфраструктура науки (НАН України, університети, інші ВНЗ) суттєво впливають на зміну проблемних завдань та колишніх етаподних цілей Наукового товариства ім. Шевченка. Проте і сьогодні НТШ - це основана на власній методології громадська академія наук з розгалуженою системою освячених більш як віковою традицією наукових видань з проблем гуманітарних та стислих наук та штатною інфраструктурою для забезпечення творчого процесу (бібліотека, архіви, конференцзали, комп'ютерний осередок, друкарня, книгарня, оргтехніка). Відповідно до засад свого статуту, сформованих більш як сто років тому, НТШ спрямовує науковий потенціал вчених на відродження та модерне становлення Української нації та її Державності та вирішення глобальної проблеми знеросійщення України. В ділянці українознавства як пріоритетного наукового напрямку діяльність Товариства спрямована на збереження історичної пам'яті та етнокультурних вартостей українства, проведення досліджень української мови, літератури інших культурних надбань українського народу, розбудову широкого спектра суспільних наук. Не вступаючи в конкуренцію з іншими інституціями науки в Україні (офіційною академією наук, університетами), але констатуючи їх переважну націотворчу інфантильність НТШ бачить себе в ролі каталізатора націо- та державотворчих змін в українській науці та суспільстві. Наукові товариства ім. Шевченка поза Україною, як і в минулому, залишаються духовними об'єднавчими центрами української діаспори. Разом з тим, за сучасних умов становлення Української держави вони стають амбасадорами українознавства в Західному світі, зв'язковими ланками з його університетськими середовищами, зацікавленими проблемами нової європейської держави України, її історією, культурою, економікою, політикою. Організаційний зв'язок НТШ в Україні та діаспорі - запорука спільної успішної дії та впливу на розвиток і процвітання світового українства.
[ред.] Голови Наукового товариства ім. Шевченка В США
- Микола Чубатий (1947-1952)
- Роман Смаль-Стоцький (1952-1969)
- Матвій Стахів (1969-1974)
- Осип Андрушків (1974-1977)
- Ярослав Падох (1977-1990)
- Леонід Рудницький (1990-2000)
- Лариса Онишкевич-Залеська (2000-2006)
- Орест Попович (з травня 2006)
[ред.] Голови Наукового товариства ім. Шевченка в Канаді
- Євген Вертипорох (1949-1973)
- Богдан Стебельський (1974-1994)
- Володимир Мацьків (1994-2000)
- Дарія Даревич від 2000 р.
