Окунь балхашський
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Окунь балхашський | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Окунь балхашський (Perca schrenki) |
||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||
Балxшаський окунь (Perca shrenki) розповсюджений в озерах Балхаш, Алакуль, в річці Ілі та озерах її заплави, в ряді водойм північного Казахстану. Загалом анатомія, біологія та екологія балхашського окуня подібні до таких окуня звичайного. Від останнього балхашський окунь відрізняється світлішим забарвленням, більш видовженим тілом, відсутністю чорної плями на спинному плавці та поперечних чорних смуг у дорослих риб (у молоді вони є), більш низьким переднім спинним плавцем, виступаючою вперед нижньою щелепою.
Живе в самих різних умовах, зустрічається як в бистрих річках напівгорного типу, так і в сильно зарослих стоячих ставках. В озері Балхаш утворює дві форми: пелагічну та прибережну. Прибережний окунь харчується зоопланктоном, бентосом, росте повільно: у віці 8 років має довжину 12-15см, масу 25-50г. Пелагічний окунь в цьому віці досягає довжини 30-36см та маси 500-800г, зустрічаються екземпляри масою понад 1кг. За характером харчування цей вид – хижак. Харчується гольцями, молоддю інших риб, часто поїдає власну молодь. При прогріванні води більш ніж до 20°С інтенсивність харчування балхашського окуня різко зменшується, і він відходить від берегів на глибину. Восени балхашський окуь харчується сеголетками свого виду, що утворюють значні сукупчення в прибережній зоні, не припиняє харчування і взимку.
Нерест в західній частині Балхаша відбувається в квітні, у східній – в травні. Основні нерестилища – опріснені мілководні ділянки вздовж берегової лінії, а також дельта Ілі. На межах свого ареалу балхашський окунь зхрещується з окунем звичайним – такі гібриди виявлені в ряді озер північного Казахстану.
В оз. Балхаш до аккліматізації судака балхашський окунь був промисловою рибою, його ловили та заготовляли в солоному, в’яленому та мороженому вигляді; але зараз заселений в Балхаш судак у великій кількості споживає балхашського окуня, тому чисельність останнього значно скоротилась. Зараз балхашський окунь занесений в Міжнародну Червону книгу та в Червону книгу Республіки Казахстан.
