Олійник Борис Ілліч
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бори́с Іллі́ч Олі́йник (нар. 22 жовтня 1935, с. Зачепилівка Новосанжарського району на Полтавщині) — український поет, дійсний член НАНУ, голова Українського фонду культури.
Нині — народний депутат України, глава парламентської делегації Верховної Ради України в Парламентській Асамблеї Ради Європи.
Зміст |
[ред.] Творча дільність
Друкуватися почав ще в школі. По закінченні десятилітки вступив на факультет журналістики Київського Національного університету ім. Т. Г. Шевченка, який закінчив у 1958 році.
Одинадцять років він очолював парторганізацію СП України і пишається тим, що за ці роки ніхто з його колег-письменників не був виключений з її лав і тим паче посаджений за грати.
Побував майже в усіх гарячих точках міжетнічних конфліктів колишнього Союзу, про що розповів в есе «Два роки в Кремлі» («Князь тьмы»).
У травні-червні 1986 року одним з перших побував у Чорнобилі, в зоні, звідки вів репортажі на ЦТ СРСР і України. Того ж року виступив зі статтею в «Литературной газете» (Москва), «Випробування Чорнобилем», в якій викрив злочинну діяльність тимчасовців.
На початку липня 1988 року на ХIХ конференції КПРС в Москві Борис Олыйник зупинившись на сталінському терорі 1937 року, цілком неочікувано для присутніх завершив цю тему так: «А оскільки в нашій республіці гоніння почалися задовго до 1937-го, треба з'ясувати ще й причини голоду 1933-го, який позбавив життя мільйони українців, назвати поіменно тих, із чиєї вини сталася ця трагедія».
Після неодноразового перебування на фронтах Боснії-Герцеговини написав есе «Хто і з якою метою сатанізує сербів?», яке вийшло в Югославії окремою книгою українською і сербською мовами. Коли розпочались бомбардування, прибув до Югославії. Написав есе «Хто наступний?».
[ред.] Творча спадщина
Борис Олійник — автор понад 40 книг віршів, есе, статей, які виходили в Україні, в усіх республіках СРСР, перекладались російською, чеською, словацькою, польською, сербською, румунською, італійською та іншими мовами. всеюгославської премії «Лицарське перо».
[ред.] Відзнаки і нагороди
Лауреат Державної премії СРСР, Державної премії України ім. Т. Шевченка, міжнародних премій імені Сковороди та «Дружба», Герой України (до 70-річчя з дня народження). Відомий державний діяч: обирався депутатом Верховних Рад СРСР (з 1989 по 1991 рік — віце-голова Палати Національностей Верховної Ради СРСР) та України.
[ред.] Твори
- В оборону хліба
- Дивовижа
- До проблеми добра і зла
- Крило
- Мелодія
- Похорон учителя
- Пізнання
- Пісня
- Пісня про матір
- Сива ластівка
- Урок
[ред.] Джерела інформації
[ред.] Роботи Олійника
- «Духовна атмосфера в нашому суспільстві надто розріджена» (Діалог з Тетяною Поліщук 3 листопада 2000 р.)
- «Майдан організували Кучма і Янукович, а не помаранчеві вожді» (Діалог з Катериною Константиновою та Олегом Вергелісом)
- «Світ — за межами нашого болю» (Діалог з Наталією Трофімовою)
