Пантікапей
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Пантікапе́й (грец. Παντικάπαιον) — давнє місто, засноване в 1-й пол. 6 ст. до н.е. на західному березі Керченської протоки, на місці сучасної Керчі, переселенцями з Мілета та інших центрів Давньої Греції.
З 2-ї пол. 6 ст. до н.е. П. карбував власну монету.
З утворенням бл. 480 р. до н.е. Боспорської держави він став її столицею.
Розквіт П. припадає на 5 – поч. 3 ст. до н.е., коли він був найбільшим ремісничим і торговельним центром Північного Причорномор’я.
Площа П. дорівнювала бл. 100 га. Він був розташований на схилах та біля підніжжя сучасної гори Мітрідат. На вершині гори був акрополь з храмами Аполлона, Кібели та палацами правителів Боспору. В приморській частині містилися агора та великий порт, до якого прибували товари із Середземномор’я (маслинова олія, вино, керамічний посуд) та скіфських земель (хліб, риба, шкіра). На схилах гори стояли будинки заможних жителів міста. Халупи трударів купчилися на околицях міста. П. був оточений оборонним муром.
За межами міста на північ, захід та південь простягся некрополь з похованнями царів, знатної верхівки населення міста (кургани Юз-Оби, Золотий курган) та рядового населення.
В кінці 2 ст. до н.е. П. став осередком повстання на чолі з Савмаком.
У 4 ст. н.е. на економічному житті П. відбилася соціально-економічна криза, що охопила увесь античний світ.
У 70-х рр. 4 ст. П. зазнав руйнівного удару гунів.
У 5 ст. античний П. перестав існувати.
Про П. згадували Демосфен, Діодор Сіцілійський, Страбон, Птолемей, Пліній Старший, Стефан Візантійський.
[ред.] Джерела
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. - Луцьк: Вежа, 2000.
- Рад. енциклопедія історії України.- К., 1971. - т. 3.
