Перекат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перекат - характерна для рівнинних річок форма дна на ділянках між меандрами, що утворюється внаслідок відкладання наносів.

мілководна ділянка річища, яка має вигляд валу, що перетинає річище під кутом 20-30 градусів, з пологим схилом, оберненим проти течії, та крутим - за течією. Утворюються у результаті нерівномірного розмивання річища водним потоком i акумуляції наносів. Підвищенi ділянки перекату, які прилягають до берегів, наз. побочнями (верхнім та нижнім), глибокі частини річища біля протилежних побочням берегів - плесовими лощинами (верхньою і нижньою). Найглибша частина сідловини між побочнями, в якій концентрується стік води у межень, наз. коритом П. Воно оріентоване переважно під кутом 20 - 50' до oci річища. Потік води в межень переміщується від одного берега до другого, огинаючи нижній побочень і підмиваючи протилежний крутий берег. Висота гребеня П. у повінь (по русски - "половодье") зростає, в межень зменшується. Більшість П. переміщується вниз за течіею, переважно під час повеней i паводків. Швидкість переміщення змінюється від десятків сантиметрів до кількох сотень метрів за рік. П. характерні для меандруючих річок, часто трапляються у місцях розширення заплави (по русски - "поймы"), поблизу гирл приток. Утруднюють судноплавство. В Україні П. спостерігаються на багатьох передгірних та pівнинних річках.

[ред.] Джерела

• Географична енциклопедія України, 1993