Перекриття
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перекриття́ — горизонтальна внутрішня захисна конструкція, що розділяє по висоті суміжні приміщення в будинку.
Зміст |
[ред.] Види перекриттів
За призначенням розрізняють перекриття:
- міжповерхові,
- підвальні
- горищні.
Залежно від способу влаштування конструкції перекриття бувають
- збірні (великопанельні на кімнату, панельні, балкові по залізобетонних, металевих, дерев'яних балках),
- монолітні залізобетонні,
- збірно-монолітні, безригельні,
- кесонні, шатрові,
- цегляні арочні
- склепінчасті.
Склепінчасті перекриття найчастіше зустрічаються в старих кам'яних будинках.
[ред.] Матеріал перекриттів
Склепіння бувають кам'яні або цегляні, залізобетонні
Дерев'яні перекриття використовуються рідко і в основному під час будівництва одноповерхових будівель.
Великого поширення в будівництві набули залізобетонні перекриття, які використовуються у вигляді збірних конструкцій, монолітних і збірно-монолітних. Збірні залізобетонні перекриття виконуються з настилом по балках, а також з безбалковими конструкціями перекриття.
[ред.] Характеристики перекриттів
Перекриття характеризуються міцністю і довговічністю.
Під час перепланування приміщень нерідко допускаються пошкодження конструкцій склепіння або повне їх знесення, пов'язане з необхідністю збільшення загальної площі приміщень, що призводить до прискорення зносу перекриття, яке конструктивно пов'язане з його склепінчастою частиною.
[ред.] Вимоги до перекриттів
Конструкції перекриття повинні відповідати нормативним вимогам щодо міцності та вогнестійкості (відповідно до призначення будинків), а також вимогам звукоізоляції, теплоізоляції. Захист від попадання вологи у внутрішні конструкції перекриття у вологих приміщеннях (санітарних вузлах) забезпечується влаштуванням спеціального гідроізоляційного шару.