Переяславська угода 1630

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

ПЕРЕЯСЛАВСЬКА УГÓДА 1630 – угода між польським гетьманом С.Конецпольським і руською (українською) козацькою старшиною, укладена 29.V (8.VІ) під Переяславом. Угоді передувало селянсько-козацьке повстання під керівництвом Т.Федоровича (див. Федоровича повстання). Незважаючи на те, що вороже військо 15 (25).V.1630 р. зазнало поразки, частина козацької старшини і заможного козацтва (гетьманом запорізького війська тоді був представник угодовців А.Конашевич-Бут) погодилася піти на компроміс із польсько-шляхетським урядом. За умовами П.У. залишався в силі Куруківський договір 1625 р., проте реєстр було збільшено з 6 тис. до 8 тис.чол. Нереєстрові козаки зобов’язані були розійтися по домівках і повернутися під владу шляхти; їм гарантували амністію. С.Конецпольський вимагав видати Т.Федоровича, але козаки відмовилися виконати цю вимогу. Під час укладення П.У. гетьманом було обрано Т.М.Орендаренка, якого С.Конецпольський затвердив на гетьманстві. П.У. не ослабила суперечностей між селянсько-козацькими масами і шляхтою, які у зв’язку з дальшим посиленням соціального і національного гніту дедалі більше загострювалися. Незабаром боротьба українського народу проти польського панування знову переросла у народні повстання під проводом П.Павлюка (1637) (див. Павлюка повстання) та Я.Острянина (1638) (див. Острянина повстання).

ДЖЕРЕЛА:

1.Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.

2.Довідник з історії України.За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.