Площа Ринок (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Площа Ринок

Площа Ринок — площа у Львові, характерне явище для середньовічної архітетури єворпейських міст.

Площа виникла в XІV ст. внаслідок регулярного планування забудови за взірцем середньовічних західноєвропейських міст, як центр торговельного та суспільного життя міста. З кожного кута площі виходять дві взаємоперпендикулярні вулиці, котрі закінчувалися біля міських фортифікацій, що опоясували середньовічне місто.Площу розміром 142 х 129 м утворюють 44 будинки і ратуша в центрі. Від початкової готичної забудови, яка загинула під час пожежі 1527 р., збереглися підвали і фрагменти стін з готичними деталями. Дбайливо відновляючи вцілілі мури, нові будинки після руйнівної пожежі горожани будують тільки з каменю та цегли і називають їх кам’яницями.

Архітектурний вигляд площі формувався в період розквіту ренесансу у Львові. Ансамбль створювали кращі архітектори — П. Красовський, М. Градовський, П. Барбон, П. Римлянин, Б. Меретин, С. Фесінгер та інші. Будівлі споруджувались за замовленням багатої знаті і заможних купців, оскільки ділянки на центральній площі міста були дуже дорогими. Платився податок від кількості вікон на головному фасаді будівлі. Це наклало свій відбиток на архітектурний вигляд будівель: більшість будинків побудовані на вузьких, витягнутих вглибину ділянках, складаються із головної будівлі, внутрішнього двору і фліґеля.

Фасади будинків здебільшого тривіконні із асиметрично розміщеними прорізами, що відповідає ренесансній структурі планування: двовіконна світлиця і одновіконна бокова кімната (ванькир). До XVI ст. перші поверхи будинків мали криті галереї-підсіння. Підвали виходили за лінію фасаду під теперішній тротуар і мали вхід з вулиці. Нумерації будинків не було. Кожна кам’яничка мала назву від прізвища власника або за елементами декоративного оформлення фасаду: “Під левом”, “Під оленем”, “кам’яниця Лукашевичів”. Кожен будинок площі вартий уваги, кожен має свою історії. Зупинимося тільки на деяких з них.

[ред.] Кам’яниця Бандінеллі

Сучасна пл.Ринок № 2. Свою назву дістала від прізвища власника італійця Роберта Бандінеллі, що в 1629 р. організував у будинку пошту, звідки поштові кур’єри двічі на тиждень відвозили кореспонденцію в різні куточки Європи.

[ред.] Чорна кам’яниця

Сучасна пл.Ринок №4. Збудована у 1588–1589 рр. італійськими архітекторами Павлом Римлянином і Петром Барбоном. Фасад будинку покритий кам’яним діамантовим рустом, котрий потемнів з часом. Звідси і назва будинку. Будинок має багатий декор інтер’єрів, котрі можна вільно оглянути, відвідавши розміщений тут історичний музей м. Львова.

[ред.] Палац Корнякта

Сучасна пл.Ринок № 6. Збудована у 1580 р. тими ж архітекторами, що будували Чорну кам’яницю. Замовником був заможний грецький купець Корнякт, котрий міг собі дозволити розкішний шестивіконний будинок на центральній площі середньовічного міста. Внутрішній дворик будинку оточений з трьох сторін відкритою аркадою. Львів’яни називають його італійським за схожість з ренесансними двориками Флоренції та Рима. Тепер у будинку розміщений історичний музей, а в італійському дворику влітку працює кав’ярня, а вечорами бувають концерти класичної музики. Як і попередні два будинки, збудований у стилі ренесансу.

[ред.] Палац Любомирських

Сучасна пл.Ринок № 10. Класичний взірець бароко. Своєю назвою завдячує графові Любомирському, котрий перебудував будівлю для власного житла в 1760 р. В 1895 р. палац купило товариство Просвіта, котре об’єднало творчі сили української інтелігенції довкола ідеї просвіти простого народу і покращення його долі. В 1975 р. після адаптації в будинку відкрита експозиція з фондів музею етнографії та художнього промислу.

[ред.] Венеційська кам’яниця

Сучасна пл.Ринок, №14. Має над вхідним порталом кам’яний герб Венеції — лев з розкритою книгою. Будинок збудував архітектор Павло Щасливий в 1589 р. на замовлення венеційського консула і купця Антоніо Массарі.

[ред.] Кам’яниця Шольц-Вольфовичів

Сучасна пл.Ринок № 23. Збудований в 1570 р. на замовлення вихідців зі Сілезії Шольц-Вольфовичів в стилі ренесанс.Фасад будинку багато декорований як біблійними скульптурними композиціями, так і скульптурними портретами звичайних львів’ян.

[ред.] Будинок №24

Відбудований після пожежі 1527 р. в ренесансних традиціях. Це ще один будинок на площі, де можна оглянути експозицію історичного музею.

[ред.] Будинок №28

Зберігся у незмінному виді з часу своєї відбудови на початку XVII ст. Це одна з кращих пам’яток львівської житлової архітектури епохи Ренесансу.

[ред.] Будинок №29

Збудувано 1766–1678 рр. Будинок з великим внутрішнім подвір’ям, має наскрізний прохід на вулицю Театральну. В XIX ст. цей прохід називався пасаж Андреоллі від імені купця Домініко Андреоллі, що прибув до Львова в 1803 р. зі Швейцарії і відкрив тут цукерню.

Північна сторона площі найбільш змінена. Як свідчать архівні джерела, в 1765 р. всі будови цієї сторони площі були зруйновані. Фасади первісних будівель змінені, де-не-де збереглося середньовічне планування, уціліли поодинокі фрагменти.

У центрі площі стоїть будівля ратуші. Тут у всі часи і до нині урядують виборчі органи міської влади. В середньовіччі містом керував бурмістр, рада, що відала міським бюджетом і податками, та лава, що чинила суд. Нинішня ратуша, що стоїть у центрі площі, збудована в 1827–1835 рр. в стилі класицизм.