Плужніков Ігор Олександрович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Український підприємець і політик.
(9 вересня 1958 р., Олександрія (Кіровоградська область) - 22 червня 2005 р., Німеччина)
У 1993 р. закінчив Донецький державний університет, за фахом - економіст. Кандидат економічних наук.
Трудову біографію розпочав у 1975 - на посаді лаборанту військової кафедри Чернівецького державного університету. У 1979-1980 рр. - вантажник Чернівецького ВО "Електронмаш", робітник 2-го розряду столярного цеху Чернівецького ВО молочної промисловості, у 1980-1982 рр. - столяр-тесля 4-го розряду Чернівецького меблевого комбінату, у 1982-1983 рр. - муляр Чернівецького ВО газового господарства "Чернівцігаз", у 1983-1987 рр. - художник-виконувач Чернівецького виробничо-рекламного комбінату.
У бізнесі - з середини 80-х рр., коли радянська влада дозволила кооперативну діяльність. У 1987-1988 рр. - голова художньо-виробничого кооперативу "АРС", м. Чернівці, у 1988-1993 рр. - генеральний директор міжгалузевого виробничо-кооперативного об'єднання "Буковина", 1993-1994 рр. - керівник представництва корпорації "Балчуг" в Україні. З 1994 р. - голова Фонду ділового співробітництва "Україна", з 1996 р. - президент Асоціації економічного співробітництва та розвитку "Діловий світ". Входив до Ради Національного банку України, був головою, потім - першим заступником голови Наглядової ради "Ощадбанку" .
За ініціативою Плужнікова у 1996 р. була створена "Українська незалежна ТВ-корпорація" - більше відома як телеканал "Інтер". У 1998 р. бізнес-структури Плужнікова викупили контрольний пакет "Інтера".
З 1993 року - член Партії прав людини, з 1994 - в лавах СДПУ(О). В тому ж році обраний членом Правління (згодом - Політбюро) партії, в 1995 р. - заступником голови СДПУ(О). За повідомленнями преси бізнес-структури Плужнікова забезпечували близько половини фінансових потреб партії.
У 1998 р. обраний народним депутатом за партійним списком, увійшов до парламентського комітету з питань бюджету. У 2002 році переобраний до Верховної Ради, працював у комітеті у справах, пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.
Помер внаслідок важкої хвороби в німецькій клініці у червні 2005 року.
