Static Wikipedia February 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu

Web Analytics
Cookie Policy Terms and Conditions Пномпень — Вікіпедія

Пномпень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.


Пномпень
Провінція Пномпень
Мер Кеп Чуктема
(Image:Kep.png)
Населення 862 000
Площа 290 км²
Густина 3446.6/км²
Часова зона (UTC) +7 UTC
Веб-сайт уряду http://www.phnompenh.gov.kh

Пномпень (кхмерск. ភ្នំពេញ, офіційна латинська транслітерація Phnum Pénh; - МФА: [pʰnum peːɲ]) — столиця Камбоджі, розташований у місці злиття річок Меконга, Бассака и Тонлесапа в одну річку - Меконг. Населення - 862 000, площа - 290 км². Клімат - жаркий весь рік з невеликими відхиленнями. Є три основні сезони: прохолодний - приблизно з листопада по січень, гарячий - з лютого по травень та дощовий - з червня по жовтень.

Про виникнення міста розповідає легенда. У 1373 р. багата вдова Мадам Пень знайшла на березі річки Меконг 5 статуеток Будди. На 27-метровому пагорбі біля цього місця був побудований буддійський храм. Пагорб називався Пном-Пень ("пагорб Пень"). Навколо храму з'явилося село з однойменною назвою, що незабаром розрослося до міста. Пномпень став столицею кхмерів у 15 столітті після того, як колишня столиця Ангкор була захоплена Сіамом у 1431 р. У 1834 його зруйнували тайці. Пізніше місто було відновлено королем Нородомом І, і в 1866 році знову стало столицею. У цей час був побудований Королівський Палац. У 1920-х рр. Пномпень називали "перлиною Азії". В французький період місто проквітало, однак, з приходом до влади "червоних кхмерів", що заперечували саме існування міст, Пномпень збезлюдів, будинки зруйнувалися. У 1979 році, після повалення режиму Червоних Кхмерів столиця стала відроджуватися. На сьогодні Пномпень - найбільше місто країни й одне із самих популярних серед туристів.


Королівський палац

Огляд міста традиційно починають з відвідування Королівського Палацу (побудований 1866-му, перебудований у 1913 р). Усередині палацу розташовані - Тронний зал, у якому проходили коронації монархів і офіційні прийоми; павільйон Слона; павільйон Чан-Чайя, що використовується для танцювальних виступів; королівське казначейство; павільйон Наполеона та Срібна Пагода Пре-вихер-кео-моракот ("Храм Діамантового Будди"). Цю пагоду називають срібною тому що підлога всередині викладена 500 срібними плитками вагою близько 1 кг кожна. А ще її називають "пагодою смарагдового Будди", тому що усередині храму зберігається статуя Будди, що була зроблена у XVІІ в., але не з чистого смарагда, а з кристала. За цією статуєю знаходиться ще одна - золота статуя Будди, в натуральну величину, вагою бл. 75 кг, прикрашена діамантами(найбільші досягають ваги у 75 карат). Стіни, що оточують Королівський палац - це сама стара частина будинку, вкриті фресками із зображеннями сцен кхмерскої версії Рамаяни.

Крім Королівського палацу, основними визначними пам'ятками Пномпеня вважаються - Національний Музей, Пам'ятник Незалежності (кхмер: Vіmean Akareach), статуя короля Нородома, Королівські сади, Музей геноциду Туол-Сленг (відкритий у в'язниці Пол Пота), ступа на "Полях Смерті" Чоенг-Ек, перепоховання загиблих у в'язниці Туол-Сленг.

Національний музей

У приміщеннях національного музею зберігаються унікальні предмети кхмерскої культури - скульптури, час створення яких бл 4 ст. н.е. (анкорський період) по 14 ст. н.е. (постанкорський період). Серед музейних експонатів є і коштовні археологічні знахідки, що виявлені при розкопках Ангкора. Навколо внутрішнього дворика розташовані чотири галереї, в яких також містяться унікальні зразки предметів культури і мистецтва. Музей був збудований французами в 1917 р. у псевдокемерскому стилі з червоної цегли. На вуличках навколо Національного Музею розташовані численні сувенірні крамнички і художні салони.

Площа перед Королівським палацом Сісоват-Квай - "серце Пномпеня", улюблене місце відпочинку столичних жителів і місце виступів короля.

Популярні в Пномпені серед туристів місця - ресторан FCC ("Клуб іноземних журналістів"), розташований у будинку з терасою, побудованому у французькому колоніальному стилі, будинок Національних зборів і парк, ступа Паньяба (позаду Ват Пнома} і острів Окнатей на ріці Меконг, з видом на Королівський палац.

Храм Ват Пном

На північному сході міста розташований храм Ват-Пном ("Храм Гора"). Він дійсно розташований на пагорбі, що і дав назву столиці ("Пагорб Пень"). Місце вважається святим. Сюди приходять помолиться про допомогу в справах, а на подяку приносять квіти лотоса в храм. Храм відновлювався в 1434, 1806, 1894, і, останній раз , у 1926 р. В західній частині знаходиться - величезна ступа з попелом короля Понхеата (правив у 1405 - 1467). В маленькому павільйоні на південній стороні статуя самої Мадам Пень.

На деревах навколо Ват Пнома живе дуже багато мавп, яких можна погодувати, купивши у продавців банани й горішки. Особливе місце займають тут "провісники доль". Уночі гора подсвечивается різнобарвними вогнями. Це - чудове і незабутнє видовище.

Крім того в місті є храм Тонле-Баті з буддійською пагодою, буддійський центр Ват-Оуналом, пагода Ват-Ланг-Ка, храм Преа-Чау й ін.

Туол-Сленг, Чоенг-Ек

Моторошне враження створює Музей геноциду Туол-Сленг. Він розташований у в'язниці "S 21", в яку в часи режиму Пол Пота була перетворена школа. Саме тут проходила класифікація, облік, допити і катування ув'язнених. З в'язниці більш як 1700 чоловік було відправлено в Чоенг-Ек ("Поля смерті") (15 км. на південний захід від центра міста), місце, де страчували в'язнів Туол-Сленгу. Про страшні часи не дають забути відкриті братські могили, на яких зазначено кількості похованих і вид страти. У центрі Чоенг-Ек встановлена скляна стела, на полках усередині якої лежать черепа вбитих, розкладені по статевим та віковим ознакам. День пам'яті жертв геноциду проводиться щорічно 9 травня.

Static Wikipedia 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2007 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2006 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu