Повітряний транспорт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Повітряний транспорт, вид транспортних комунікацій транспорту, де у якості транспортного засобу для перевезення пасажирів, пошти і вантажів використовуються транспортні засоби легші або важчі за повітря (повітряні судна авіації - літаки, вертольоти, гелікоптери та ін.) Люди вперше почали літати на повітряних кулях і відкрили еру польотів 5 червня 1783 на аеростаті, а дещо пізніше на дирижаблях з двигунами. Але найбільше широко для перевезення людей, а також у військових цілях, використовуються літаки. З винаходом бензинового двигуна брати Райт у 1903 здійснили перший керований політ, що підштовхнуло розвиток літакобудування. Перший реактивний літак (див. реактивний двигун) був створений у 1939. Після закінчення другої світової війни інтенсивно розвивалося цивільне літакобудування, і в 1969 був створений перший надзвуковий пасажирський літак Конкорд.