Поліетилен
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Поліетилен
Якщо етилен нагріти до 150—200°С і піддати високому тиску, його молекули почнуть сполучатися одна з одною у великі молекули. Сполучення молекул відбувається за рахунок розриву в кожній з них подвійних зв'язків з утворенням одинарних й вивільненням двох одиниць валентності. Цей процес можна схематично зобразити такими рівняннями:
CH2=CH2 + CH2=CH2 + ... -> [ —CH2—CH2— + —CH2—CH2— + ...] -> —CH2—CH2—CH2—CH2— ...
Таким способом у ланцюжки можуть сполучатися тисячі, десятки тисяч і більше молекул мономеру. Молекули поліетилену мають лінійну структуру. На кінцях полімерних молекул, зрозуміло, вільними валентності не залишаються, як це показано на схемі. Вони насичуються приєднанням до кінців молекул вільних атомів або радикалів, що утворюються при руйнуванні молекул етилену.
Будову молекул полімеру зображають звичайно скорочено структурою однієї елементарної ланки. Скорочена структурна формула поліетилену:
- [ —CH2—CH2— ]n
Число n показує, скільки молекул мономеру сполучається в молекулу полімеру. Це число називають коефіцієнтом полімеризації.
Різні молекули даного полімеру складаються з різного числа молекул мономеру. Тому й молекулярні маси різних молекул даного полімеру різні. В галузі полімерних сполук молекулярна маса показує не масу кожної окремої молекули, а середню молекулярну масу. Молекулярна маса окремих молекул даного полімеру може значно відрізнятися від його середньої молекулярної маси.
Середня молекулярна маса полімеру може істотно змінюватися залежно від умов його одержання, а разом з тим змінюються і властивості полімеру.
Так, наприклад, коли етилен піддавати полімеризації під тиском 300 атм, то утворюється пластичний полімер з довжиною ланцюжків макромолекул до 1500—2000 елементарних ланок. Середня молекулярна маса такого поліетилену досягає 56 000 в. о. При тиску 1500 атм утворюється твердий поліетилен з довжиною ланцюжків макромолекул до 5000—6000 елементарних ланок і з середньою молекулярною масою понад 150 000 в. о.
[ред.] Властивості
Поліетилен являє собою білу пластичну тверду речовину з високими механічними і діелектричними властивостями. Він відзначається високою стійкістю до дії органічних розчинників, розведених кислот, лугів і окисників, а також газо- і вологонепроникністю. Поліетилен термопластичний, при нагріванні понад 110°С він розм'ягшується.
[ред.] Застосування
Завдяки високій хімічній стійкості поліетилен широко застосовується в хімічній промисловості для виробництва труб, частин різних апаратів, внутрішньої футеровки місткостей для зберігання кислот тощо. Поліетилен застосовується також в електротехнічній, електрокабельній і радіотехнічній промисловості як добрий ізолятор електропроводів. Значна частина поліетилену йде на виготовлення водопровідних труб, а також різних побутових предметів — поліетиленових плівок, бутелів, пробок тощо.
[ред.] Джерела
- Ф. А. Деркач "Хімія" Л. 1968
