Вікіпедія:Проект:Цей день в історії/pre/19 жовтня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Додатково: 19 жовтня

[ред.] Відбулося

У цей день у 1097 році на нараді руських князів у Любечі під керівництвом Володимира Мономаха утверджено поділ Русі на удільні князівства.

1653 — посольство російського царя на чолі з В. Бутурліним відправилося в Переяслав для прийняття присяги від запорозьких козаків.

1745 — в Дубліні у віці 79—ти років помер англо—ірландський письменник Джонатан Свіфт, найбільш відомий твір котрого „Мандри Гулівера” став настільною книгою багатьох поколінь читачів у всьому світі.

1812 — через місяць після зайняття військами Наполеона спустошеної Москви, французька армія, позбавлена достатньої кількості провіанту і військового спорядження, щоб перезимувати, так і не отримавши від російського царя Олександра I повідомлення про капітуляцію, залишила Москву і почала відступ у напрямку західного кордону Росії. Відхід армії Наполеона був тяжким і хаотичним через несприятливі погодні умови, погане матеріальне забезпечення та агресію росіян під час їхніх хаотичних набігів на відступаючу французьку армію.

1845 — у Дрездені відбулась прем'єра опери Ріхарда Вагнера „Тангейзер”.

1917 — у Чигирині з’їзд українського Вільного козацтва проголосив генерала Павла Скоропадського своїм отаманом.

1935 — Ліга Націй проголосувала за застосування економічних санкцій проти Італії за її інтервенцію в Ефіопію. Але через зростання напруги в Європі, найбільш дієві заходи — заборона продажу Італії нафти і заборона проходження італійських суден через Суецький канал — вжиті не були. До кінця 1936 року Ефіопія була окупована італійцями практично повністю і визволити її вдалося лише в 1941 році спільними зусиллями британських і ефіопських військ.

1937 — у Кембриджі у віці 66—ти років помер Ернест Резерфорд, англійський фізик, один із фундаторів вчення про радіоактивність і будову атома, відкривач альфа— і бета—проміння (1899), перша людина, котрій вдалось здійснити штучну ядерну реакцію, лауреат Нобелівської премії з хімії (1908) „за проведені дослідження в галузі розпаду елементів в хімії радіоактивних речовин”.

1958 — перемігши на марокканській трасі „Аін—Діаб” під Касабланкою на автомобілі „Ferrari Dino 246”, Майк Хоутрон став першим британцем чемпіоном світу з автоперегонів „Формула—1”. За два місяці він загинув у автодорожній катастрофі.

1998 — уряд США порушив судову справу проти компанії Microsoft, звинувачену у зловживанні своїм домінуючим становищем на ринку комп'ютерних операційних систем і тиску на інтернет—компанії щодо віддання переваги браузеру Microsoft перед аналогічним програмним продуктом компанії Netscape.

2000 — у Німеччині з’явилася вулиця імені Міхаеля Шумахера.

2001 — в Росії відбулася прем’єра мюзиклу „Норд—Ост”.

[ред.] Народилися

1862 — Огюст Люм'єр, французький вчений, винахідник кінематографа (1895).

1876 — Сергій Єфремов, український політик, вчений, громадський діяч, засновник (1908) і лідер Товариства українських поступовців, заступник голови Центральної ради (1917—18 рр.), голова Української партії соціалістів—федералістів, віце—президент і голова Управи ВУАН.

1899 — Мігель Анхель Астуріас, гватемальський письменник („Сеньйор президент”, „Ураган”), лауреат Нобелівської премії (1967) „за яскраве творче досягнення, в основі котрого лежить інтерес до традицій і звичаїв індійців Латинської Америки”.

1919 — Олександр Галич (Олександр Гінзбург), російський драматург, кіносценарист („Вірні друзі”, „Вас викликає Таймир”), поет, бард.

1941 — Жанна Болотова, російська актриса.

1962 — Евандер Холіфілд, американський боксер, екс—чемпіон світу в суперважкій категорії [1990—1992, 1999] і першій важкій категорії [1986, 1988].

1973 — Олександр Хацкевич, білоруський футболіст.