Вікіпедія:Проект:Цей день в історії/pre/3 квітня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Додатково: 3 квітня

[ред.] Відбулося

У цей день у 1885 році Готтліб Даймлер отримав німецький патент на свій одноциліндровий двигун внутрішнього згорання з водяним охолодженням.

1897 — у Відні у віці 63—х років помер німецький композитор Йоганнес Брамс, автор камерних і оркестрових творів, у тому числі чотирьох симфоній, концертів для фортепіано, скрипки і віолончелі, творів для хору з оркестром, більше 200 романсів.

1919 — український рад нарком проголосив Асканію—Нову заповідником.

1922 — у Росії утворено пост Генерального секретаря ЦК Всеросійської компартії (більшовиків). Першим генсеком обрано Йосипа Сталіна.

1932 — російський хірург Юрій Вороний здійснив першу у світі пересадку нирки.

1936 — на підставі сумнівних доказів у США на електричному стільці страчено німецького емігранта Бруно Гауптмана, імовірного викрадача і вбивцю сина легендарного американського льотчика Чарльза Ліндберга.

1940 — у лісі біля Катині агенти НКВС почали масові розстріли поляків.

1948 — прагнучи зняти в розореній повоєнній Європі соціальну напругу, котра була основою поширення комуністичних ідей, і зменшити вплив СРСР на окуповані ним країни, Президент США Гаррі Трумен затвердив Акт про надання допомоги зарубіжним країнам, більш відомий під назвою "план Маршалла", згідно з яким на відновлення економіки шістнадцяти європейських держав, котрі постраждали під час Другої світової війни, виділялось 4 мільярди доларів.

1966 — радянська автоматична міжпланетна станція "Луна—10", запущена космічною ракетою 31 березня, була виведена на селеноцентричну орбіту Місяця і стала його першим штучним супутником.

1973 — Рада міністрів УРСР заснувала літературну премію імені Павла Тичини.

1975 — американця Боббі Фішера позбавлено звання чемпіона світу з шахів за відмову захищати свій титул у поєдинку з Анатолієм Карповим; останній був проголошений ФІДЕ новим, 12—м, чемпіоном світу.

1990 — над Львівською ратушею вперше в Україні офіційно піднятий синьо—жовтий прапор.

1999 — збройні сили НАТО нанесли перший повітряний удар по столиці Югославії Бєлграду.

[ред.] Народилися

1893 — Леслі Говард (Ласло Говард Штайнер), англійський кіноактор угорського походження ("Віднесені вітром").

1918 — Олесь (Олександр) Терентійович Гончар, український письменник ("Прапороносці", "Тронка", "Собор", "Берег любові", "Циклон"), академік, громадський діяч.

1924 — Марлон Брандо, американський актор, вісім разів номінований на "Оскар", двічі нагороджений "Оскаром" ("Над водоспадом" [1954], "Хрещений батько" [1972]; "Апокаліпсис сьогодні", "Останнє танго в Парижі", "Дон Жуан де Марко").

1926 — Вірджил Айван Гріссом, американський астронавт, другий американець в космосі (1961), перша людина, яка здійснила два польоти в космос (1965); загинув під час наземних випробувань першого корабля серії "Аполлон".

1930 — Гельмут Коль, колишній канцлер Німеччини (1982—98 рр.).

1946 — Ганна Сухоцька, перша жінка на посаді прем'єр—міністра Польщі (1992—93 рр.).

1958 — Алек Болдуїн, актор ("Полювання за "Червоним жовтнем", "Справжня Маккой", "Одружена з мафією", "Майямі—блюз", "Звичка одружуватися", "Тінь").

1961 — Едді Мерфі, актор ("Життя суботнього вечора", "Поліцейський з Беверлі—Хілз", "Тупий професор", "Доктор Дуліттл").