Птахівництво

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі.
Ви можете допомогти проекту, зробивши це!

Птахівництво - галузь сільськогосподарського виробництва, основним завданням якої є розведення, вирощування, утримання, годівля птиці, застосування механізації, автоматизації, проведення ветеринарної профілактики з метою одержання продукції птахівництва.Птахівництво є найбільш скороспілою галуззю тваринництва, яка при порівняно незначних затратах праці й кормів дає за короткий час високоякісну продукцію (доросла птиця, молодняк птиці, інкубаційні та харчові яйця, продукти забою та переробки, пух та піря, тощо), що широко використовується не тільки в харчовій промисловості, а й у парфумерній, мікробіологічній промисловості та медицині.......

Птахівництво, галузь тваринництва, розведення свійських птахів (курей, гусей, качок, індиків, цесарок тощо) для одержання м'яса, яєць, пуху, пір'я, посліду тощо.

П. було здавна широко розвинене на всіх укр. землях, особливо в Галичині, на Правобережжі й на Кубані; плекали курей, гусей, качок та індиків. Свійська птиця до колективізації давала добрі прибутки селянам, зокрема тому, що її легко було збувати, а тримати могло й найбідніше господарство. Перед першою світовою війною в Україні годували бл. 70 млн, по війні до 50 млн свійських птахів. Хоч годівля була екстенсивна, проте продукти П. — гол. яйця, а великою мірою і м'ясо та пір'я, були важливим продуктом вивозу, бо селяни їх мало споживали. Перед першою світовою війною з 9 укр. губ. щороку за кордон вивозили бл. 70 млн яєць, що становило майже пол. вивозу з усієї Рос. Імперії. З Галичини у 1929 — 30 pp. вивезено 30 000 т яєць.

Також після заведення колективізації плекання свійської птиці є гол. в руках особистих присадибних господарств населення, яким належить в УРСР (1971) 63'% всієї свійської птиці і 62% продукції яєць. Щораз більше значення у розвитку П. мають великі колгоспні й радгоспні птахоферми, які спеціялізуються на вирощуванні певного виду птахів; у околицях великих м. і в пром. районах існують спєціялізовані птахорадгоспи і птахофабрики. Велику ролю у розвитку П. відограють інкубаторно-птахівничі станції. Але постійна нестача кормів гальмує розвиток П. Потреби населення у продуктах П. ще далеко не задоволені.

Чисельність всієї свійської птиці в УРСР за різні роки і по різних категоріях господарств видно з табл. (у тис.: голів):

| 1961 | 1966 | 1971

Всі категорії господарств | 129630 | 120495 | 155203

Колгоспи, радгоспи та ін. держ. господарства | 30 184 | 30 638 | 56 903

у тому ч.:

колгоспи | 22528 | 18316 | 30566

радгоспи | 5 883 | 11 156 | 24 803

Особисті підсобні господарства | 99 446 | 89 857 | 98 300

Наведені числа вказують, що в розвитку П. щораз більшу ролю відограють радгоспи (звич. птахорадгоспи і птахофабрики).

Докладніше ч. поодиноких видів свійських птахів точно не відоме. Правдоподібно бл. 90% припадає на курей, плекання гусей і качок зменшується. Чисельність птиці у колгоспах, радгоспах та ін. держ. господарствах така (у тис. голів):

| 1961 | 1966 | 1971

Кури | 21 359 | 28 408 | 52 276

у тому числі кури-несучки | 16 257 | 19027 | 30256

Гуси | 1563 | 394 | 237

Качки | 3901 | 1351 | 3856

Індики 159 485 237

Виробництво яєць (у млн штук) мінялося так:

| 1940 | 1950 | 1960 | 1965 | 1970

Всі категорії господарств | 3 273 | 3 490 | 7 187 | 6 941 | 9 202

у тому ч.:

Колгоспи, радгоспи і ін. держ. господарства | 225 | 369 | 1065 | 1 682 | 3 506

Особисті підсобні господарства | 3 048 | 3 121 | 6 122 | 5 259 | 5 696

На 100 га зернової площі в УРСР в 1970 було вироблено 59 200 штук яець (1940 — 15300, 1964 — 37600).

Виробництво пташиного м'яса у різні pp. таке (у тис. т): 1950 — 75, 1960 255, 1965 — 196, 1970 — 312 або 20,0 центнерів на 100 га зернової площі і 10,9% виробництва м'яса по всіх родах тварин.

Поголів'я свійської птиці в УРСР становило 1971 — 24% всесоюзного, виробництво яєць — 23%.

Н.-д. працю в ділянці П. координує в Україні Укр. Н.-Д. Тн-т Птахівництва, наук. установа в системі Мін-ва Сіль. Ґосп-ва УРСР, що міститься в е. Бірках Деркачівського району Харківської обл. (заснований 1959 на базі Укр. дослідної станції П.).