Підгорецький замок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Підгорецький замок.

Палац в Підгірцях — побудований протягом 1635—1640 рр. під керівництвом відомого архітектора Андре дель Аква за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Є одним із найкращих в Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями.^[1]

Замок має форму квадрата. Зі сходу, півдня і заходу замок оперізує смуга оборонних укріплень, оточена глибоким ровом та земляними валами

[ред.] Історія замкового комплексу

Фасад замка у Підгірцях.

Одна з найвизначніших пам'яток історії та архітектури України XVII ст. Знаходиться у селі Підгірці Бродівського району Львівської області. Разом з замками Олеська, Золочева та Свіржа входить до так званої Золотої підкови України.

На місці теперішнього замку існували більш давні укріплення, які згадуються під 1530 р. На замовлення коронного гетьмана Станіслава Конецпольського, який купив його в 1633 р. у Підгорецьких, відомий архітектор фортифікацій Гійом Левассер де Боплан створює проект укріплень, а Андреа дель Аква двоповерхового палацу з триповерховими павільйонами по боках і вежею, в стилі бароко та пізнього ренесансу. Будівництво велося протягом 1635—1640 р.р. Службові приміщення утворювали квадратний двір з терасою пристосованою до оборони. З трьох боків палац був оточений глибоким ровом, з північного боку, зверненого до долини, він мав гарну терасу з балюстрадою і скульптурами. До замку в'їжджали через велику браму — портал з двома колонами. Вже в 1646 р. замок відвідує король Владислав IV, на честь якого влаштовується феєрверк. Під час бойових дій в період визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького замок зазнає серйозних ушкоджень. Станіслав Освенцім 1651 року писав: «Я бачив Підгірці, гарний палац і фортеця… тепер в більшості руками розлюченого хлопства місцями зруйновані і напсовані». В 1656 р. починається його відбудова. Онук коронного гетьмана дарує замок Яну ІІІ Собєському разом із селами Підгірці і Загірці та за умови що той буде наглядати за бродівською фортецею до повноліття Якуба Собєського. Реставрація замку тривала до 1680 р., та в 1688 році він постраждав від нападу татар.

Золота зала Підгорецького замку.

В 1720 р. замок разом з численними селами купує у Костянтина, сина Яна ІІІ Собєського, Станіслав Жевуський. І в 1728 р. його син Вацлав Жевуський починає масштабну реконструкцію Підгорецького замку. Між павільйонами і вежею будуються додаткові приміщення і палац стає триповерховим. Підйомний міст з іншим павільйоном розбираються. Для чисельних гостей маєтку будується так званий Гетьманський заїзд із сонячним годинником. Вацлав Жевуський зібрав велику колекцію цінних картин та старовинної зброї, перевозить найцінніші речі з Олеського замку. Створюється друкарня, театр. В 1779 р. помирає Вацлав Жевуський, який прожив останні роки, як чернець-капуцин. Відбувається три аукціони по розпродажу майна і на останньому, в 1787 р., Підгірці разом із селами Хватів, Гутище і Загірці викупає син Вацлава Северин Жевуський, який відомий своїми алхімічними дослідами та пошуками скарбів. В цей час замок поступово занепадає. Фактичним власником стає управитель Ремішевський, який поступово розпродає цінності. Такий стан продовжується і за спадкоємця Северина Жевуського Вацлава, який проводить більшу частину часу подорожуючи і гине в 1831 р. В 1833 р. до замку переїздить Леон Жевуський. Він встановлює зірваний дах, двері і шибки. Приводить замок до ладу. Через те, що він був бездітним Леон передає замок князю Євстахію Сангушку за умови, що той реставрує замок. І в 1867—1903 р.р. проводяться ґрунтовні реставраційні роботи.

До 1939 р. тут діяв приватний музей князів Сангушко. В 1940 р., з приходом радянської влади, замок-палац передається Львівському історичному музею. Під час Другої Світової війни палац сильно постраждав. В 1945 р. він був розграбований військовослужбовцями Золочівського гарнізону. В 1947 р. музей було закрито і в 1949 р. відкрито санаторій для хворих туберкульозом. В 1956 р. в Підгорецькому замку стається велика пожежа, яка знищує більшу частину внутрішнього оздоблення, після якої проводятся реставраційні роботи. Надалі тут існує санаторій.

Але в 1997 р., завдяки клопотанням громадськості та праці Б. Г. Возницького, Підгорецький замок передають Львівській галереї мистецтв. Того ж року створюється благодійний фонд відродження Підгорецького замку, який очолює Б. Г. Возницький. В фондах галереї збереглося 85 % речей з замку, які планується туди повернути і розмістити у відновленому палаці музей інтер'єрів.

Підгорецький замок.

Інтер'єри Підгорецького замку вражали сучасників своєю красою і пишнотою. Зали і кабінети, які носили назви: Китайська, Золота, Лицарська, Зелена, Дзеркальна, Мозаїчна-відповідали цим назвам. Окремо зберігалися речі, що належали королю Яну ІІІ Собєському. Кімнати прикрашали портрети власників замку, копії Рафаеля, Рубенса, Тіціана, Караваджо. Картини польського художника Чеховича, полотна Якоба де Баана на історичні теми-"Облога Смоленська" і «Прийом шведських і бранденбурзьких послів Володиславом IV». Їдальню прикрашали портрет гетьмана Конецпольського на стелі та 72 портрети видатних політичних та духовних діячів, чорний мармуровий стіл на якому хрестили короля Яна ІІІ.

Неповторного вигляду архітектурному ансамблю в Підгірцях надає парк, у зелені якого ховаються і замок, і заїжджий двір та цілий ряд інших споруд. В давнину власне парк справляв на подорожнього значно сильніше враження ніж сам замок.

Підгорецький парк належить до пам'яток садово-паркового мистецтва державного значення. Побудований на рівні найкращих зразків так званих «італійських» парків, він є найгарнішим і чи не єдиним в Україні парком такого типу.

Місцевий парк оточує замок з усіх боків, він вирізняється цілісністю художнього задуму і глибоко продуманим взаємозв'язком рельєфу, архітектури, скульптури і рослинності.

[ред.] Костел

Костел Воздвиження.

Костел Воздвиження та св. Йосипа був побудований на замовлення Вацлава Жевуського (за деякими даними він був автором проекту) в 1752—1766 р.р., як усипальниця. Архітектором був Ц. Романус. Костел представляє собою ротонду в стилі бароко з діаметром в 12 м. Головний фасад прикрашає портик з 14 колонн коринфського ордеру, на аттіку якого було встановлено 8 скульптур святих роботи Фессінгера та Лебласа. Одна зі скульптур була знищена під час Другої Світової війни. Від костелу до замку веде 300-метрова липова аллея, а перед храмом стоять фігури Богоматері та св. Йосипа на колоннах.

Інтер'єр був розписаний в 1765—1766 р.р. художником Л. Смуглевичем та його сином. Після них розпис продовжили чотири майстри з Жовкви: Дем'ян, Войцех, Констентин та Микола і двоє львів'ян: Гургилевич та Витанецький. З 1861 р. був парафіяльним храмом. В 1945 р. костел було закрито і в 1976—1979 р.р. відреставровано під керівництвом архітектора І. Старосольского. Зараз реставрується разом із замком, переданий греко-католикам.

[ред.] Сучасний стан

В силу багатьох історичних обставин замковий парк вже давно втратив свій первісний вигляд, але він все одно залишається зеленою квітучою окрасою замку.

У багатьох країнах світу такі архітектурні перлини, як ансамбль Підгорецького замку, використовуються для розвитку туризму і дають чималу частку валютного притоку, сприяють не тільки піднесенню культури, а й розвитку економіки. Вартий уваги і той факт, що Підгорецький архітектурний ансамбль знаходиться всього за півтора кілометра від автостради Львів-Київ, по якій кожен день мчать на автомобілях і автобусах вітчизняні і іноземні подорожні, не припускаючи про близьке сусідство замку і парку, які протягом трьох віків викликали захоплення й подив мандрівників.