Ревай Юліян
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ревай Юліян (* 1899), визначний політ. і осв. діяч Закарпаття, родом з с. Мирча; педагог; 1922 — 35 працював у Рефераті мін-ва шкільництва та освіти при крайовому цивільному управлінні Підкарп. Руси, співзасновник, згодом гол. Учительської Громади, секретар Пед. Товариства Підкар. Руси, крайовий звітодавець Пласту на Закарпатті. Р. був автором і упорядником ряду підручників для нар. шкіл, ред. ж. «Учитель» (1924-35), видавець суспільно-госп. ж. «До Перемоги» (1935-38). P. був активний у закарп. філії чехо-словацької соц.-дем. партії, відякої був вибраний до празького парламенту (1935 — 39). Як посол і перший заступник гол. Центр. Укр. Ради був іменований чл. автономного карпато-українського уряду в жовтні 1938; у парламенті був співавтором закону про автономний устрій Карп. України. Р. один з основоположників Укр. Нац. Об'єднання; чл. уряду (мін. торгівлі, транспорту, праці), 14. 3. 1939 мін. закордонних справ, а пізніше і гол. уряду Карп. України. Разом з ін. чл. уряду Р. робив заходи у Відні, Берліні й Братіславі за припинення угор. репресій дроти укр. діячів та за допомогу втікачам з Карп. України. У 1945 був заарештований сов. органами у Празі, звідки вдалося йому втекти до амер зони Німеччини, де був активний як чл. гол. управи ЦПУЕН. З 1948 у США гол. допомогового об'єднання «Самопоміч» та дир. канцелярії УККА (1949 — 57), гол. федеральної кредитової кооперативи «Самопоміч» (з 1954), гол. Карп. Дослідного Центру і дир. Укр. Ін-ту Америки у Нью-Йорку.
 |
Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
