Риф (музика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Риф (англ. Riff) - Прийом мелодійної техніки джазу, особливо характерний для свінгу, але також зустрічається в різних формах у афро-американському фольклорі, класичному і сучасному джазі. Є багато разів повторюваною групою інструментів, або тутті, коротку мелодійну фразу, остинатне проведення якої використовується або як засіб нагнітання динаміки (т.зв. стомп), або як стійка форма супроводу імпровізуючого соліста (бекграунд).

Техніка рифів широко розповсюджена в біг-бенді можуть виконуватися одночасно декілька різних рифів, іноді серія рифів проводиться в послідовному чергуванні або у вигляді респонсорной переклички між групами інструментів оркестру.

Деякі джерела стверджують, що слово «riff» є скороченням від фрази «Rhythmic figure» (ритмічна фігура), проте більшість музикантів вважають, що слово «riff» відбулося від аналогічного терміну в комедії, де він позначає коротке точне зауваження по суті справи.